Народний депутат і співголова забороненої партії «Опозиційна платформа – За життя» Юрій Бойко програв суд Міністерству юстиції. 
Про це
повідомляє «Главком» із посиланням на рішення Київського окружного адмінсуду від 31 серпня.
Політик хотів через суд зобов’язати Мін’юст виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис, що ОПЗЖ припинила діяльність на підставі судового рішення. Йдеться про рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду, який у липні 2022 року заборонив політичну партію Бойка.
Водночас аргументи позивача полягали у тому, що Міністерство юстиції не ухвалювало жодних дій про припинення ОПЗЖ саме на підставі статті 21 Закону України «Про політичні партії в Україні» («Заборона політичної партії»). Також не призначався персональний склад комісії з припинення та її голова, не визнався строк заявлення кредиторами вимог.
Київський окружний адмінсуд проаналізував докази сторін і дійшов висновків: державний реєстратор Мін’юсту законно внесла зміни до реєстру, які стосувалися ОПЗЖ. Зокрема, нардепа Юрія Бойка було визнано головою ліквідаційної комісії забороненої партії.
«Законодавча вимога щодо обов'язкового прийняття рішення про припинення політичної партії у зв'язку з її забороною у формі окремого документа відсутня... Державний реєстратор у спірних правовідносинах діяв на підставі Конституції та законів України та на виконання судового рішення, яке набрало законної сили (про заборону ОПЗЖ – «Главком»)», – сказано у рішенні столичного суду.
Окремо суд наголосив, що позивач не довів, які були порушені його права внаслідок рішення держреєстратора Мін’юсту. У підсумку Феміда назвала необґрунтованими позовні вимоги нардепа Бойка та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Додамо, що під час великої війни українські суди заборонили діяльність 18 партій: «Партія Шарія»; «Блок Володимира Сальдо»; «Соціалісти»; «Держава»; «Прогресивна соціалістична партія України»; «Ліва опозиція»; «Союз лівих сил»; «Опозиційна платформа – За життя»; «Наші»; «Соціалістична партія України»; «Опозиційний блок»; «Справедливості та розвитку»; Комуністична партія України; «Русь Єдина»; «Щаслива України»; Робітнича партія України (марксистсько-ленінська); «Велика Україна»; «Партія регіонів».
