5 жовтня ЄСПЛ ухвалив рішення у справі, де українська журналістка Катерина Аврамчук оскаржувала відмову надати їй інформацію про службові квартири народних депутатів. Європейський суд з прав людини став на бік Катерини Аврамчук, визнавши, що така інформація не може бути прихованою. 
Про це
повідомляє Центр демократії та верховенства права.
Ще у 2013 році журналістка відправила запит до апарату Верховної Ради України, у якому просила надати повну інформацію про вартість та площу службового житла, виділеного кожному окремому депутату.
Апарат Ради надав інформацію про кількість та площу службових квартир, виділених нардепам тодішнього (шостого) скликання і середню вартість одного квадратного метра житла на той час. Однак у цьому листі не було прізвищ депутатів, котрі отримали квартири. Катерина Аврамчук спробувала через суд зобов’язати Апарат Верховної Ради назвати власників, але отримала відмову у першій інстанції. Апеляційний суд також лишив рішення без змін.
Ще у 2012 році юристи Центр демократії та верховенства права оскаржували постанову Окружного адміністративного суду міста Києва, а згодом і подавали позов до Європейського суду з прав людини.
Зрештою, ЄСПЛ вказав, що відмова надати журналістці інформацію – порушення статті 10 Європейської конвенції з прав людини.
«Суд не може не визнати, що причини, наведені для виправдання втручання (обмеження доступу до інформації про нардепів – «Главком»), були недостатніми, і що, отже, втручання не було «необхідним у демократичному суспільстві», – вказано в рішенні.
Віце-Президентка та представниця України в Access Info Group Тетяна Олексіюк, яка займалася супроводом цієї справи в Європейському суді з прав людини, заявила, що рішення суду важливе для суспільства щонайменше з трьох причин.
«Позитивний результат у цій справі важливий щонайменше з трьох причин: в першу чергу він сприяє формуванню усталеної судової практики у справах з доступу до публічної інформації. Саме рішення судів у конкретних справах є засобом для тлумачення норм права. Особливо це важливо у випадках, коли йдеться про міжнародні угоди, що послуговуються розлогими термінами і потребують інтерпретації відповідно до ситуацій. Рішення ЄСПЛ особливо корисні у випадках, коли вони стосуються України, а отже, національні суди можуть напряму використовувати їх для аргументації своїх правових позицій.
Друга причина, чому це рішення важливе – ЄСПЛ вказав на необхідність застосування трискладового тесту або, іншими словами, оцінки балансу інтересів. Таке рішення – ще одне підтвердження того, що будь-яке обмеження доступу до інформації має проходити трискладовий тест або тест на суспільний інтерес. І у випадку, якщо розпорядник публічної інформації проігнорував цю вимогу, національні суди мають виправити допущену помилку.
І наостанок – рішення вчергове привертає увагу до питання прозорого та справедливого використання публічних коштів. Знову ж таки, ЄСПЛ відзначає, що імена осіб, які отримують публічні кошти, не можуть бути засекречені», – пояснила Олексіюк.
Зазначимо, 14 жовтня журналістка Катерина Аврамчук подала заяву до Європейського суду з прав людини проти апарату Верховної Ради України, який відмовляється надавати на її запит імена депутатів, які отримали службові квартири. Апарат Ради наголосив, що інформація є конфіденційною та відмовився відкривати її без особистої згоди депутатів.
