Один із членів Ставки Верховного Головнокомандувача заявив “Українській правді”, що у нього “є враження”, що після приїзду очільника Пентагону Ллойда Остіна до Києва президент Володимир Зеленський наблизився до рішення про заміну головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Про це йдеться
у статті УП “Війна проти політики. Що насправді відбувається між Зеленським і Залужним”.
Видання, посилаючись на свого співрозмовника, пише, що саме цей візит мимоволі став додатковим каталізатором напруги між військовим і політичним керівництвом у Києві.
“Є таке враження, що після приїзду Остіна Зеленський наблизився до рішення про заміну Залужного”, — сказав один із членів Ставки.
За його словами, на засіданнях “навпаки зникли сварки і почались жарти, але це дуже холодний і їдкий такий гумор”.
“Президент питає, типу “що, ми героїчно наступаємо — відійшли на 200 метрів?”, а Валера гнівно мовчить”, — переказує джерело атмосферу у верхівці.
За інформацією журналістів, “перші паростки майбутніх політичних баталій” актуалізувалися ще, коли російські війська не відійшли від столиці України — навесні 2022 року.
Тоді соціологічні дослідження показали, що президенту Зеленському на той момент довіряли 93%, а 98% українців, тобто на 5% більше, в березні довіряли ЗСУ. Оточення президента хвилювало, через кого персоніфікують армію. І це був не Зеленський. Це був Залужний.
Видання пише, що тоді ж причиною тертя між ОПУ та головнокомандувачем стало створення Залужним іменного благодійного фонду. В Офісі запідозрили, що фонд з часом може перерости в політичну партію.
Співрозмовники з Генштабу розповіли, що у Залужного спершу і з президентом, і з усіма в ОПУ були нормальні відносини, але з квітня 22-го року “почався якийсь капець”.
“Федоровичу (Залужному – ред) так морочили тоді голову з фондом, що він від нього відразу відмовився”, — пригадують джерела.
Першого, кого минулої весни хвилювали можливі амбіції Залужного, був голова Офісу президента Андрій Єрмак. Перебуваючи з президентом в укритті, так званому “Об’єкті № 1”, Єрмак регулярно звертав увагу всього оточення Зеленського на головкома.
“Ми ще ніхто ні про що не думали, а Андрій щодня щось про Валеру підкидав. То у нього фонд, то він дуже медійний, то у нього в оточенні “одні порохоботи”, то ще щось. Це виглядало дивно, але тоді було не дуже до того”, — розповідає один із членів владної команди.
Видання зазначає, що якщо відкинути політичні й емоційні складові, якими за останній час обросли стосунки Зеленського та Залужного, то природа напруження між ними постає з перемішування війни та політики.
Зеленський приніс елементи політики в керівництво армією, тобто зону відповідальності Залужного. Натомість головком ЗСУ поза власною волею став помітним явищем у політичній реальності, тобто сфері життєвих інтересів президента.
