Туреччина хоче зберегти для себе «свободу маневру». Так ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін
в інтерв'ю Radio NV пояснив, чому президент Треччини Реджеп Таїп Ердоган не пропустив мінні тральники від Великої Британії в Україну.
«Є така достатньо стара Конвенція Монтре, яка регулює прохід кораблів через протоки. І Туреччина з самого початку російсько-української війни зайняла позицію, що вона не пропускає через протоки військові кораблі. Це дає Ердогану суттєвий важіль, зокрема і на Москву. Це фактично дає йому можливість дивитися на протоки як на певну заглушку. Він її відкриває, не відкриває, з посиланням на начебто міжнародне право», – пояснив ексголова МЗС України.
Експосадовець висловив думку, що турецькій стороні необхідно «довести, як кажуть, на пальцях, що вони читають міжнародне право з іншої сторони, ніж потрібно» та додав що для України критично необхідно, аби в Ердогана були аргументи не пропускати будь-які російські військові кораблі.
«Оскільки ці кораблі (британські мінні тральники – ред.), як ви прекрасно розумієте, сприяють свободі і безпеці судноплавства, я вважаю, ми маємо розглядати їх прохід через протоки з гуманітарного погляду. І саме це пояснити на пальцях Ердогану, аби його потім не діставав Путін, а, може, і всі інші», – пояснив Клімкін.
Колишній міністр також сказав, що Ердоган не вважає себе проросійським, але не є також прозахідним і прагне «зберігати певну незалежність дій».
«Пам’ятаєте, як він намагався стати своєрідним посередником, медіатором між Заходом і Путіним? І цю ідею він поки не залишив. Він вважає, що якщо він одразу пропустить ці кораблі, без того, аби хтось йому сказав, за якої аргументації він має це робити, він ослабить свою позицію і з Путіним, і не тільки з ним. Приблизно така його логіка», – зазначив він.
За словами політика, Ердоган також чекає на момент, коли знадобиться його посередництво.
«Він поки не бачить посередників, які б були потужніші за нього. Велике питання – чи взагалі потрібні посередники і для чого. Але Ердоган зберігатиме позиції на майбутнє. Історія з проходом кораблів через протоку – це частина цієї історії, частина його планування на майбутнє. Надій він точно не втратив і очікувань також», – сказав ексміністр.