Сьогодні, 25 березня, у Раді зареєстровано законопроект
№11115, яким пропонується врегулювати роботу Telegram в Україні.
Документ щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація внесли народні депутати від різних фракцій. Зокрема, Микола Княжицький, Ростислав Павленко, Михайло Бондар, Іванна Клімпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Софія Федина від «Європейської солідарності», Микита Потураєв, Людмила Марченко від «Слуги народу», Ярослав Юрчишин, Наталія Піпа від «Голосу» та Ірина Констанкевич від фракції «За майбутнє».
У пояснювальній записці йдеться, що запропоноване Законом «Про медіа» регулювання «залишилось не повним», що проявилось «у неможливості ефективного реагування» з боку держави на ряд проблем в інформаційній сфері. «В умовах повномасштабної агресії проти України ці проблеми створюють очевидні загрози національній безпеці. Даний законопроект покликаний надати державним органам відповідний інструментарій», – зазначили автори документу.
Наголошується, що платформи спільного доступу до інформації не мають спеціального регулювання, їх провайдери не віднесені до суб’єктів у сфері медіа та не мають жодних обов’язків щодо захисту персональних даних, блокування незаконного контенту, системи комунікації з власниками сторінок/каналів щодо поширення ними недостовірної інформації.
Автори законопроєкту навели результати дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році» аналітичної компанії InMind, проведеного на замовлення Internews Ukraine. Згідно з ними, Telegram перевищує YouTube (як найбільш популярну платформу доступу до відео) в 4,5 рази – 72% проти 16% відповідно.
«Очевидно, що платформа, яка використовується 72% українців для отримання інформації, повинна мати регулювання не менше ніж інші джерела масової інформації із значно меншим охопленням», – переконані депутати.
Додатковим аргументом для запровадження регулювання вказується те, що платформа Telegram «може бути пов’язана з державою-агресором, про що відкрито заявлялось і президентом російської федерації, російським регулятором Інтернету Роскомнадзором та іншими офіційними особам».
«Метою законопроекту є створення ефективного законодавства, яке б дозволяло забезпечити реалізацію прав на свободу вираження поглядів, і одночасно захищало національні інтереси України та права користувачів медіасервісів», – йдеться у пояснювальній записці.
