Наприкінці квітня у парламенті з’явився проєкт №11185, який пропонує «амністію дерибанникам» і карт-бланш чиновникам на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам'яток природи, ботанічних садів тощо. У разі ухвали документу Радою, держава та громади зможуть повертати своє майно через суди лише впродовж п’яти років з моменту виділення.
Про це йдеться
у статті «Главкому» «Знесення без компенсації чи амністія земельних схем? Що чекає на віллу бізнесмена Мазепи».
Аналітик ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов заявив – якщо за проєкт проголосують, схемщикам достатньо буде просто дочекатись поки спливе п’ятирічний термін з моменту отримання ділянки.
«Місцеві ради та Держгеокадастр регулярно «не помічають» природоохоронні території та ліси. Мовляв, вони не внесені в кадастр. Це десятки тисяч ділянок. Останніми роками прокуратура системно і успішно працює і скасовує такі землевідводи, бо законодавство захищає такі території незалежно від наявності кадастрової документації. Не дивно, що ця ініціатива йде від членів аграрного комітету. Ми неодноразово фіксували незаконне розорювання прибережних смуг чи заповідних територій, у тому числі від великих агрохолдингів», – зазначив він.
Законопроєкт може зруйнувати судову практику Великої палати, яку почали формувати наприкінці 2018 року. Мова йде про справи Григорівського лиману в Одеській області, Новомосковського та Миколаївського лісових господарств Дніпропетровщини та Миколаївщини відповідно.
Суддя Дмитро Гудима, який був суддею-доповідачем у цих справах, зауважив, що право приватної власності не може виникнути на об’єкти, які не можна передавати у приватну власність. Він наголосив, що навіть якщо рада чи інший орган виділили певній особі землі на березі річки чи моря у приватну власність для будівництва житла, і ця особа зареєструвала за собою право приватної власності, то згідно з висновками Верховного Суду володільцем такої ділянки залишається громада чи держава.
«А той, хто зареєстрував за собою зазначене право, мав усвідомлювати, що за законом не може його набути. Тому суд не витребовує такий об’єкт за ст. 387-388 Цивільного кодексу, а повертає їх громаді чи державі в порядку усунення перешкод за ст. 391 цього закону. Законопроєкт 11185 фактично покликаний зруйнувати таку судову практику», – наголосив суддя.
