Наприкінці 80-х – на початку 90-х до Росії були вивезені архіви МВС у Києві. Насамперед ідеться про архів тих військових підрозділів, які здійснювали боротьбу проти ОУН і УПА, тобто підрозділів, які чинили опір радянській владі. 
Про це
в інтерв'ю «Главкому» розповів очільник Архіву СБУ України Андрій Когут.
За його словами, у цей період відбулася чистка архівів перед проголошенням Незалежності України. Деякі документи не вивозилися в Москву, а їх просто знищували. Когут пояснює, що так КДБ готувався до нового періоду, демократичного життя, проте таке було не тільки в Україні, а й на всій території колишнього СРСР.
«Попри те, що ці архіви вивозилися до Росії, з ними не така сумна ситуація, як може здатися. У середині 90-х років завдяки співпраці і активності українців з Канади і за участю українських архівів вдалося багато чого роздобути з Росії. Тоді був такий період, що багато чого в Росії за гроші можна було купити. То українці і купували», – зауважує архіваріус.
Когут наголошує, що з країн Балтії вивозилося значно більше документів до Росії, ніж з України. Причина проста: керівництво СРСР не вірило, що країни Балтії залишаться в оновленому СРСР, на відміну від України. У Москві побутувала думка, що Україна завжди буде в фарватері кремлівської політики, додав голова Архіву.
За словами експерта, до 1991 року архів КДБ в Україні був складовою частиною всієї системи КДБ.
«Умовно кажучи, хтось із Владивостока міг запитати справу з Одеси, і справа з Одеси поїхала туди і потім поверталася назад. Ми відслідковували, які справи поїхали і не повернулися. Це справи з 60-х, 70-х, 80-х років. Наприклад, справа про командуючого Українською Галицькою армією, який пізніше брав участь і в Другій світовій війні і був арештований. Справу Альфреда Бізанца не повернули з Москви. Вона поїхала туди… і не повернулася», – розповів очільник Архіву.
Також Андрій Когут запевнив, що зараз таких випадків вже немає. За його словами, головною проблемою українських архівів залишається відсутність місця для зберігання документів.
