Через новий закон посадовці можуть одночасно працювати на державних посадах та на бізнес й не декларувати обмін валюти. Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції вимагало накласти на нього вето. Про це УНН повідомили у
НАЗК.
“Відтепер посадовці зможуть зловживати положеннями закону, щоб одночасно обіймати державні посади й очолювати бізнес, а також не передавати корпоративні права в управління іншим особам. Усе це, звісно, вплине на об’єктивність рішень цих посадовців, а також допоможе їм уникати відповідальності за свої дії в інтересах інших осіб та компаній, а не держави”, — зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.
Йдеться про закон, який начебто покликаний підвищити прозорість декларування і набрав чинності 2 червня.
Загалом новий закон, як стверджують у НАЗК призведе до таких наслідків:
- посадовці можуть не декларувати операції з обміну валюти, що допоможе їм легалізувати незаконні активи. Наприклад, вони зможуть виправдати появу “додаткових коштів” хорошим обмінним курсом;
- зловживати нормами закону для суміщення роботи державних органах і органах місцевого самоврядування та управління бізнесом, а також, аби не передавати корпоративні права в управління. Так чиновники зможуть діяти в інтересах окремих компаній та фінансово-промислових груп;
- публічним службовцям треба зазначати в декларації інформацію про рахунки “Ощадбанку” колишнього СРСР. Раніше зазначення цієї інформації прямо не передбачалося.
Президент України Володимир Зеленський днями підписав згаданий закон № 1443-IX щодо змін у електронному декларуванні для чиновників і звернувся до уряду з пропозицією ще більших змін, які зокрема, торкнуться операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та термінів передачі у разі наявності підприємств і корпоративних прав посадовцями після приходу на посаду.
Додамо, необхідність у змінах до антикорупційного законодавства в Україні виникла після того, як 27 жовтня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення, що стосувалося антикорупційних інституцій та електронного декларування. Зокрема, КСУ визнав такою, що не відповідає Конституції України, статтю 366-1 ККУ, яка передбачає відповідальність за брехню в декларації. Таке рішення спровокувало критику з боку Заходу, адже ця реформа свого часу стала однією з передумов для запуску безвізу з ЄС та для пільгової фінансової допомоги Україні від західних партнерів.
30 грудня 2020 року кримінальна відповідальність за брехню в деклараціях повернулася, однак, в обмеженому вигляді - без покарання у вигляді позбавлення волі.
У січні 2021 року Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про позбавлення волі за брехню у деклараціях. 3 червня парламент ухвалив його.
