[xvalue_foto1]Адвокат п’ятого президента України Петра Порошенка Ігор Головань у ток-шоу "Ехо України" розповів про подробиці позову проти близкого соратника Віктора Януковича Андрія Портнова.
– Андрій Портнов приїхав і сказав, що він позивається до ДБР. Він перелічив багато заяв, хто такий Порошенко. Я так розумію, що Порошенко вирішив зробити зі своєю командою і з вами зустрічне звернення. Як про це можна сказати?
Я би не хотів говорити, що це зустрічне якесь звернення. Просто наш Процесуально-кримінальний кодекс влаштований таким чином – до речі, за участі пана Портнова, коли він ще працював з Януковичем, – що мають реєструватися будь-які заяви, навіть неправдиві, необґрунтовані і таке інше. Вони повинні реєструватися і розслідуватися, і повинна даватися їм правова оцінка. Але саме тому кожен, хто подає таку заяву, він повинен відчувати відповідальність за те, що він робить. Тому що це ж має певні наслідки. І, відповідно, теж Державне бюро розслідувань повинно вживати якихось заходів, витрачати державні ресурси на розгляд цієї всіє історії.
Плюс, у нашому конкретному випадку, коли подані заяви Портнова стосовно президента Порошенка, то розкручується така собі кампанія в засобах масової інформації, в інтернеті про те, що начебто це щось серйозне, що начебто це щось обґрунтоване, що існують якісь докази. І, можливо, небагато людей дійсно читають ці тексти, хоча вони опубліковані. Сам пан Портнов їх публікує. І там, якщо їх подивитися, ми побачимо, що там ніяких фактів нема, ніяких доказів нема. Є перерахування якихось подій, потім пропозиція до ДБР – ану перевірте все, будь ласка, ану знайдіть докази того, що Порошенко вчинив щось незаконне.
І тут ще важлива річ, що пан Портнов… Я вже говорив сьогодні на прес-конференції, що в голлівудських бойових негативні персонажі весь час пояснюють, для чого і що вони роблять. І пан Портнов теж у своєму Telegram-каналі все це пояснює: що він це робить не для того, щоб восторжествувала справедливість, а для того, щоб принизити, зробити токсичним, зробити, як він пише, "нищим". Тобто його план, а по-нашому умисел, він відомий і самим засвідчений в його Telegram-каналі.
А для цього існує теж певна відповідальність. Вона передбачена Кримінально-процесуальним кодексом України, 383 стаття – завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Тобто, якщо людина розуміє, що дійсно ніякого злочину не було, але вимагає когось притягнути до кримінальної відповідальності, за це передбачена відповідальність. Відповідно, це не зустрічна якась річ, а це природній мій як адвоката обов’язок – поставити це питання відповідно перед правоохоронними органами про притягнення…
– Іншими? Це не до ДБР?
Взагалі це підслідність Національної поліції. І, в принципі, ми поставили це питання, і зараз зареєстроване кримінальне провадження за чотирма епізодами, про які ми говорили. Це, до речі, телеканал "Прямий" – про звинувачення пана Портнова. Це "Ленінська кузня". І це дуже серйозні речі, як заяви його про кораблі, про українських моряків захоплених, де він намагався підтвердити російську позицію, що це начебто була провокація.
– Змова якась.
Змова. Хоча ми маємо зараз рішення відповідне Міжнародного арбітражу з морського права, що Україна в цьому випадку діяла правомірно. І стосовно Вищої ради правосуддя також. Тобто ці чотири епізоди зараз зареєстровані і повинні розслідуватись. І підслідність – як я вже казав, Національна поліція.
Зараз я би не хотів говорити там деталі. Але в цей же день, буквально після прес-конференції пан Портнов на Telegram-каналі сказав: все це неправда, відмовили у реєстрації заяви. І опублікував такий собі лист, який, чесно скажу, я ще не отримав, якщо він дійсно справжній, від ДБР. Там про те, що ось не будуть реєструвати заяву, оскільки я не представив якихось документів, які, відповідно до закону, я і не повинен був представляти. І тут є певні питання з мого боку. Я про це написав у своєму блозі на "Українській правді". Це свідчить про те, що у пана Портнова є якийсь "свой человечек" в ДБР. І як він отримав цей лист ще до того, як його отримав я сам? І з цим питанням конкретним ми будемо розбиратися, з’ясовувати. І я думаю, що це серйозне питання на майбутнє. І на недалеке майбутнє.
– Тобто виходить, що це була відповідь з ДБР до нього?
Так, зливає дані.
– Чи правильно я зрозумів, що ДБР все ж таки відкрила його позови, прочитала і сповіщає йому, що там немає підстав? Чи як?
Ні, справа не в тому. ДБР інформує його про розгляд тих звернень, які направляю йому я, які направляю в ДБР я. І це для мене дуже цікаве питання. І я вважаю, що з цим треба уважно розібратися. Але в будь-якому не одне ДБР у нас на світі. І, як я вже сказав, це підслідність Національної поліції. І кримінальне провадження зареєстроване і повинно розслідуватись. А з ДБР в цьому конкретному аспекті ми розберемося. Тому що там дійсно у мене досить велике листування з ДБР у цій справі. І там є питання. Я думаю, в майбутньому ці питання стануть публічними.
– Отже, ви зголосилися куди з вашими позовами?
Зараз це має розслідуватися органами Національної поліції.
– Наприклад, ДБР скаже, що там щось є. А Національна поліція скаже, що там чогось немає.
Це певні наслідки того, як скомпоноване наше кримінально-процесуальне законодавство. ДБР взялося за ці справи і зареєструвало їх, тому що там фігурує президент Порошенко. І це тому підслідність ДБР. Але 383-я – завідомо неправдиве повідомлення про злочин – це підслідність Національної поліції. І ми на цьому етапі проти цього не заперечуємо. В будь-якому разі ці речі повинні бути перевірені. Тобто повинні бути перевірені факти, що саме міститься у заявах пана Портнова, і чи є там взагалі якісь докази. А за нашими переконаннями, доказів цих нема, і він сам заявив, що мета його не притягнення винних до відповідальності, а саме створення негативного образу. Він там прямо пише, що зроблю вас "нищим", зроблю вас "токсичним" і таке інше. Тобто я нічого тут не вигадую. Він сам пише ці речі у своїх власних засобах, таких як Telegram-канал.
– Давайте поговоримо про загальні питання. Ми кажемо, що треба модернізувати нашу юридичну систему. Якось у людей нема довіри… У нас можна судам довіряти?
Ви розумієте, від того, що я скажу, чи можна, чи не можна, реальний рівень довіри до судів не зміниться. І люди – не гаджети, яких можна перепрошити на раз. Колись я завжди наводив такий приклад. Іде футбольний матч, і є там судді на полі. І ми бачимо, що судді на полі футбольного матчу підсудити можуть. А сказати, що ця команда виграла, коли ця команда забила більше м’ячів, – ми розуміємо, що це нереально. Чому це так? Тому що публіка на матчі, вболівальники цього не дозволять. І ми розуміємо, що футбольний вболівальник, хочеш чи не хочеш, а в правилах гри мусить хоч якось розбиратись.
І тому проблема не в тому, що ми будемо створювати нові якісь судові інституції, думати, яким чином набирати суддів, які вигадувати конкурсні питання, тести для цього, а проблема саме в тому, наскільки уважно наше суспільство буде ставитися до судової системи, наскільки буде непримиренною і нетолерантною реакція суспільства на неправомірні дії судової системи. На жаль, це не якась просте рішення. У нас дуже хочуть просте рішення: давайте придумаємо якийсь тест, за допомогою якого ми можемо відібрати кришталевих якихось персонажів в судову чи в якусь систему. На жаль, я не вірю в це. Я вірю в те, що навіть якщо ці люди, які зараз там працюють, якщо клімат в суспільстві буде непримиренний до протиправних рішень, то навіть ці люди будуть поводитися інакше. Бо дуже часто ми бачимо, що люди не норму закону намагаються застосувати, а впіймати якесь "поветрие", в плані того, що думає начальство, що думає влада.
Не знаю, наскільки популярна ця моя позиція. Але я думаю, що саме суспільство, громадянське суспільство, саме клімат в нашій країні суспільний можуть вплинути на нашу судово-юридичну систему. У всі інші спрощені методи різні я не вірю.
– Хочу вас спитати про цей казус з головою Офісу президента України Андрієм Богданом. Журналісти Bihus.Info зробили розслідування. Вони ніби кажуть: от ми поклали на стіл цю всю інформацію – давайте займайтесь. У мене питання. Вони ж не писали звернення кудись там, а вони просто це показали. Який є механізм? Хтось має це перевіряти?
Ви знаєте, яка тут цікава історія? Знову ж таки, повернемося до портновських заяв. Відповідно до закону, наші правоохоронні органи взагалі зобов’язані реєструвати кримінальні провадження по самовиявленим, скажімо, фактам, в тому числі з журналістських розслідувань. Вони це повинні робити. І ось ми бачимо, що Державне бюро розслідувань… те, що вони до появи тих так званих портновських заяв нічого не реєстрували, – це що означає? Це означає, що нічого суттєвого не було.
– Не було чи вони не бажали?
Якщо вони професіонали, то не було.
– А зараз вони мають взяти це розслідування? Це ж голова Адміністрації президента.
Ігор ГОЛОВАНЬ: А ось тут питання про клімат наш суспільний. Я зараз не оцінюю нічого. І я думаю, що суспільство має поставити питання і нашим правоохоронним органам, і прокуратурі, і ДБР, і всім іншим: а чого ви не звертаєте, яка ваша позиція? Заявіть, що ви вважаєте, що це журналістське розслідування не відповідає істині, не відповідає фактам, або заявіть свою позицію. І, більше того, я думаю, що якщо пан Портнов пише такі різного роду документи, і журналісти, які роблять журналістські розслідування, їм нічого не заважає оформити це розслідування, знову ж таки, заявою про злочин, як я зробив це.
– Журналісти не роблять…
Я це розумію. Але, крім журналістів, існує громадянське суспільство.
– Депутати Верховної Ради.
Депутати. Існують громадські організації. Я про те веду мову, що в будь-якому разі небайдужі люди мають існувати і небайдужі люди за добру справу повинні боротися. Але не в тому стилі, як ми бачимо у випадку з заявами Портнова, з заявами Шуфрича, від яких тхне дуже недобре. А за добре діло слід працювати.
