У розпорядженні ЗМІ опинився урядовий темник, присвячений ситуації зі зміною керівництва НАК “Нафтогаз”. У документі зібрані готові відповіді на більшість незручних питань, які можуть ставити чинній провладній команді після одіозної зміни керівництва компанії.
Основний наголос у більшості готових відповідей робиться на поганих фінансових результатах компанії, та провалі програми нарощення власного видобутку газу, якою до речі свого часу у НАКу займався сам Вітренко, також без результатів. Але не цураються автори темника і відвертих маніпуляцій та брехні.
Зокрема, у відповідь на питання, чи не був Вітренко призначений із порушенням антикорупційного законодавства, враховуючи, що закон забороняє призначення керівниками держкомпаній тих посадовців, які раніше у виконавчій владі здійснювали нагляд за цими держкомпаніями, радять наполягати на тому, що Міністерство енергетики ніякого нагляду над роботою “Нафтогазу” не здійснює.
А призначення Вітренка на посаду, як виявляється, відбувалося “у відповідності з законом і заради інтересів суспільства”, буквально “Якщо в даному випадку інтереси суспільства розходяться з інтересами окремих менеджерів, окремих експертів або з поглядами друзів України за кордоном, то маємо ще раз і ще раз пояснювати, в чому конкретно полягають інтереси суспільства”.
Питанням щодо ставлення друзів України за кордоном окремо присвячено кілька частин темника. Основні посили з них:
“західних політиків чи дипломатів і не має цікавити те, що цікавить нашу владу та суспільство”;
“Важливо корректно оцінювати заяви, які зараз лунають. Що захищають на Заході? Не прізвище, а принципи – корпоративне управління. Ми підтримуємо корпоративне управління, ми вже третій рік захищаємо від нападок з різних боків наглядові ради в державних компаніях”;
“Треба віддати Андрію Коболєву належне. Разом з командою в “Нафтогазі” від 2014 року він зробив багато. Але – разом з командою. У якій був в тому числі й Юрій Вітренко на одній з провідних позицій”.
При цьому “оскарження у судах поставить Коболєва в один ряд з такими діячами, як ексочільник Державної фіскальної служби Роман Насіров чи які-небудь недоброчесні прокурори, які позвільняли з системи, а вони намагаються поновитись через суди”.
Цікаво, що у відповідь на питання, чому ж тоді не змінити керівництво “Укрзалізниці”, де фінансова ситуація значно гірша, пропонують наступну тезу: “ситуація в УЗ особлива і пов’язана вона, перш за все, з тим, що досі існує несправедливість у тому, що не всі, хто користується послугами компанії, сплачує за це справедливу ціну”. Наче в системі газопостачання за часів існування різних цін для бізнесу та домогосподарств ситуація принципово відрізнялася.
Окремо і навіть напівжирним виноситься відповідь на питання, яке поставило ZN.UA, що реальна причина зміни керівництва компанії пов’язана із його відмовою перераховувати кошти резервів на програму “Велике будівництво”. Очікувано, що аргументованого заперечення цього у темнику ви не знайдете – лише порожні фрази.
