Народні депутати зареєстрували проєкт постанови про заяву Верховної Ради щодо визнання і засудження злочинів радянської військової адміністрації на Закарпатті у 1944–1946 роках. 
Про це повідомляє Верховна Рада України.
Проєкт постанови №16005 зареєстрований 1 вересня 2026 року. Серед його ініціаторів – голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, перший заступник голови парламенту Олександр Корнієнко, заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк, а також Микита Потураєв, Ігор Кривошеєв та інші народні депутати. Наразі документ перебуває на опрацюванні в Комітеті Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.
У разі ухвалення постанови парламент затвердить заяву, у якій пропонується офіційно визнати злочинний характер репресій проти цивільного населення Закарпаття та засудити дії радянських органів влади. У проєкті йдеться про незаконні затримання, депортації без судових рішень, примусову працю, переслідування за національною та релігійною ознаками, а також репресії проти представників інтелігенції, культури, освіти й громадського життя.
«Визнати злочинний характер та засудити репресії, яких зазнало цивільне населення Закарпаття внаслідок злочинних дій державних органів влади СРСР у 1944–1946 роках», – йдеться у проєкті постанови.
Автори проєкту заяви зазначають, що після встановлення радянської військової адміністрації на Закарпатті органи НКВС і СМЕРШ проводили масові затримання цивільних чоловіків. За текстом документа, чоловіків віком від 18 до 50 років затримували під приводом «мобілізації» на роботи та відправляли до таборів ГУЛАГу без судових рішень. Серед репресованих автори називають угорців, німців, представників українського національного руху, заможних селян, інтелігенцію та діячів культури й освіти.
Історичні дослідження підтверджують масштабні інтернування та вивезення населення Закарпаття до радянських таборів. За даними праць, оприлюднених Інститутом історії України НАН України, у листопаді–грудні 1944 року були затримані тисячі чоловіків угорської та німецької національностей. Частину з них направили до таборів, зокрема на примусові роботи в інших регіонах СРСР.
Окремо в проєкті згадані репресії проти греко-католицького духовенства та вірян, які виступали проти ліквідації Ужгородської унії. Раніше «Главком» писав, що після встановлення радянської влади на Закарпатті представники релігійних структур, які не погоджувалися з політикою комуністичного режиму, зазнавали переслідувань.
