Сьогодні, у суботу, 27 листопада в Україні вшановують пам'ять жертв голодоморів. Цей день відзначаємо щороку в останню суботу листопада.
О 16:00 відбудеться загальнонаціональна хвилина мовчання, після якої розпочнеться акція «Запали свічку пам’яті».
Усі охочі із настанням темряви можуть запалити і поставити свічку на підвіконня так, щоб її було видно з двору – на знак скорботи і пам’яті про мільйони загублених життів наших співвітчизників.
У суботу, 27 листопада, Київ, як і вся країна, вшанує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років – геноциду Українського народу – та масових голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.
До річниці масового голоду 1921-23 років Український інститут національної пам’яті презентував історичний ролик «Питання життя і смерті – зібрати хліб з України».
[media width="600" height="360"]https://youtu.be/CP44Ue6rGG8[/media]У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, «розкуркулення» селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі.
Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22-х місяців – це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася, починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства, на знищення самостійних селянських господарств – соціально-економічних підвалин української нації.
Українські селяни стали наступними жертвами сталінського режиму після тотальних репресій щодо української інтелігенції та духівництва. У пікові місяці Голодомору щохвилини в Україні помирало 24 людини. За короткий проміжок часу Москва вбила 4,5 мільйони українців.
Упродовж десятиліть голодомор в радянській Україні замовчувався. Дослідження цієї трагедії розпочалися лише наприкінці 80-х років минулого століття.
