Сьогодні, 24 квітня, християни східного обряду відзначають найвеличніше свято – Світле Христове Воскресіння, або Великдень
Великдень – це найдавніше християнське свято, яке символізує Воскресіння Ісуса Христа. Існує багато легенд щодо виникнення назви цього свята, за однією із них назва "Великдень" виникла з приходом християнства.
Ще у 325 році на Вселенському Соборі вирішили, що святкувати Великдень потрібно в першу неділю після першого весняного повного місяця, що наступає після весняного рівнодення. Згодом, у 16 столітті Римо-католицька церква перейшла на новий григоріанський календар, водночас Православна церква продовжила жити за "старим стилем", тобто юліанським календарем.
Свято Воскресіння є пам’яттю про спокутну жертву Ісуса Христа в ім’я порятунку роду людського від страшних мук. Воно символізує перемогу життя над смертю, звільнення від вантажу гріха, перехід зі стану несвободи в царство свободи й любові. Тому Великдень також називають найсвітлішим святом у церковному календарі. Відзначає Світле Христове Воскресіння весь без винятку християнський світ.
За Євангеліями, після того, як Ісус прийшов до Єрусалима, був зраджений і страчений на хресті, а потім похований у печері відданими учнями – Він воскрес. Радісна звістка надзвичайно швидко поширилася Єрусалимом, а потім і всією Іудеєю.
Саме тому в ніч проти неділі в усіх церквах правиться святкова всенощна, кульмінацією якої є урочиста хода вірян навколо храму з запаленими свічками.
Відразу після богослужіння люди починають вітати один одного словами "Христос воскрес!", на що заведено відповідати "Воістину воскрес!".
