Виключення із статуту Української православної церкви Московського патріархату згадок про Російську православну церкву по суті врятує УПЦ МП від заборони діяльності в разі прийняття відповідного рішення Верховною Радою
Про це
пише Катерина Щоткіна у газеті "Дзеркало тижня".
"Рішення "внести зміни до статуту", видаливши звідти всі і будь-які згадування про РПЦ, видаються просто кон’юнктурним "підчищенням" документа під потреби політичного моменту. Тепер, якщо навіть ВР прийме закон про заборону діяльності "релігійних організацій, котрі мають керівний центр у державі-агресорі", УПЦ МП формально під його дію не підпадає. І можна припустити, що саме це, а не реальний розрив із Москвою, і було метою керівництва УПЦ МП", – йдеться у статті.
Як наголошується, у статуті УПЦ МП і так ідеться про "широку автономію", й зрозумілим кроком зараз було б проголошення автокефалії, однак на Соборі на це не зважились.
Окрім того, Київська єпархія зняла з себе відповідальність за священик-колаборантів, надавши право єпархіям в умовах воєнного часу "самостійно приймати рішення стосовно тих чи інших аспектів єпархіального життя, які належать до компетенції священного синоду чи предстоятеля".
"Можна висвячувати єпископів на власний розсуд, можна переходити з однієї юрисдикції до іншої, не повідомляючи київське начальство. Не кажучи вже про менші пустощі: монастирі, в яких окупанти облаштовують склади зброї та опорні пункти, панотці з автоматами і проповіддю "русского міра", освячення російської зброї, будь-які форми колаборації — за все це київське керівництво більше відповідальності не несе", – зазначає Катерина Щоткіна.
