Заповіднику "Києво-Печерська лавра" вдалося повернути 11 споруд на території Нижньої лаври. Натомість ще близько 30 приміщень залишаються у користуванні Московського патріархату
Про це
повідомив виконувач обов'язків гендиректора заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.
Зазначається, що заповідник передав монастирю усього 79 об'єктів, проте значна частина з них - це замощення, печери, підземні споруди, фортечні мури, підпірні стінки, архітектурні форми.
За словами Остапенка, лише 40-42 об'єкти - це повноцінні споруди: житлові, технічні, релігійні. З цих 40 об'єктів 11 вдалося повернути в користування заповідника.
В. о. гендиректора заповідника наголосив, що під контроль беруться приміщення, у яких розміщувалися виробництво, торгівля, ресторани чи кафе, - що не було передбачені договором, укладеним між УПЦ МП та заповідником. За його словами, зараз ці приміщення "використовуються невідомими особами й точно не відповідають цілям заповідника і монастиря".
"Об'єкти, де проживають монахи або здійснюється служба, комісія, звісно, не чіпатиме. Допоки рішення суду не набуде чинності, у нас немає на це правових підстав", - додав Остапенко.
Він також зауважив, що, користуючись наявністю судової процедури, представники УПЦ продовжують перебувати у Лаврі. Однак після остаточних рішень суду монахи повинні або довести, що не мають зв'язків з державою-агресором, виробити новий формат відносин з Україною і звернутися, аби на підставі нового прозорого договору пролонгувати використання приміщень Лаври - або звільнити ці приміщення.
Ситуація у Києво-Печерській лаврі
10 березня стало відомо, що Києво-Печерська лавра розриває договір про оренду будівель з УПЦ МП і вимагає звільнити приміщення. 29 березня УПЦ МП мала покинути Києво-Печерську лавру. На території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду заповідника.
У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ МП, її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври.
Наступного дня стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники УПЦ МП не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври.
Того ж дня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври.
Наступного дня парафіяни та представники УПЦ МП вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури. Також в УПЦ МП заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про користування.
Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь отримав підозру. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук. А Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі.
29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт. Пізніше арешт продовжили ще на 2 місяці.
12 червня у Мінкульті повідомили, що УПЦ МП не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд. 1 липня Мінкульт прийняв рішення про обмеження доступу ченців УПЦ МП до приміщень Лаври, а також опечатання тих корпусів, де немає монахів.
Вже 4 липня комісія Мінкульту прибула перевірити та опечатати вивільнені корпуси Нижньої лаври, натомість представники та парафіяни УПЦ МП намагалися зірвати її роботу. 5 липня у Лаврі ввели обмеження на вхід. 9 липня поліція дозволила прохід вірян УПЦ (МП) лише за паспортами.
4 липня Білоруська православна церква заявила, що готова прийняти монахів УПЦ МП з Києво-печерської лаври "у разі їх насильницького виселення".
13 липня СБУ викрила нові факти протиправної діяльності настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла Лебідя. А вже 14 липня суд змінив запобіжний захід митрополиту УПЦ МП на тримання під вартою.
Згодом, 28 липня, до Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом.
9 серпня 2023 року Господарський суд м. Києва визнав законним рішення Заповідника про розірвання договору з УПЦ МП.
У СБУ повідомили, що вид запобіжного заходу - застава за митрополита УПЦ Московського патріархату Павла Лебедя, на псевдо Паша Мерседес, не вплине на справедливий розгляд справи.
З 11 серпня тимчасово припинили доступ до нижньої частини Києво-Печерської лаври, через системне перешкоджання роботі Заповідника щодо доступу до приміщень.
