Херсонська волонтерка Оксана Погомій повідомила на своїй сторінці у Facebook, що добровольців, які захищали місто у перші дні повномасштабного вторгнення, зараз хочуть засудити. Йдеться, зокрема, про Героїв Бузкового парку, де люди з «коктейлями Молотова» стояли проти російських танків.
«Бузковий парк і ліцей. Нерівний бій за Херсон,який прийняли Воїни Світла 1 березня 2022 року. Ті, кого вперто не хочуть признавати військовими, а тих, хто залишився в живих, зараз хочуть зробити зрадниками і злочинцями», –
пише активістка.
«В липні 2023року командир одного з батальонів нашої ТРО Попов Олександр подає до ДБР запит на заведення кримінальної справи по ст 407, ч.5 , а саме, самовільне залишення військової частини вчинене в умовах військового стану, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Замість того, щоб відновити документи, зробити людям виплати, відправити людей на лікування та реабілітацію, він вирішив, що легше відправити їх у буцигарню», – обурюється Погомій.
«Всі поранені і виживші після боїв 1 березня бійці в листопаді – грудні минулого року, як тільки нас звільнили, прийшли у в/ч, написали рапорти, щоб продовжити службу, вказали свої телефони, адреси, вказали де діли зброю. Вони НЕ ховаються.
Але – верх цинізму…в списку, поданому до ДБР, є закатовані в окупації і загиблі! Вам сказати, на яких цвинтарях вони поховані?
В цьому списку є поранені, що до сих пір лежать в лікарнях, без очей, рук, ніг. В цьому списку є той, хто загинув, воюючи вже після звільнення нашого міста», – зазначає волонтерка.
«Баранов Олексій – закатований в окупації, похований у Станіславі, всі документи є у в/ч. Панчук Петро, вважався зниклим без вісті, загинув у Бузковому парку, перепохований нещодавно в селі Надеждівка. З почестями, як належить, але не від нашої ТРО, а від Миколаївської, за що їм велика подяка. В списку є Колесніченко Сергій, загинув під Бахмутом. Ларіонов Женя…воював весь час , двічі поранений, зараз без ніг у м.Житомир», – перераховує Оксана Погомій.
«Всі, на кого Попов подав запит у ДБР, писали рапорти! Кожному надали відповідь – документи знищені, ми вас не знаємо! Якщо не знаєте, то які ж вони дизертири??? Логіки шукати марно…», – обурюється жінка.
«Треба шукати, чому так! І що ховається за цими діями? Чому так вперто не хочуть визнавати наших Героїв військовими, і загиблих, і живих? І коли буде відновлена справедливість?», – запитує Оксана Погомій.
