Серіал «Свати» вплинув на самосприйняття українців та їх мовну ідентичність. Образи, представлені у серіалі, підсилювали стереотипи про відрив між містом та селом. 
Про це розповіла кандидатка психологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціальної та політичної психології Ірина Губеладзе
в інтервʼю «Главкому».
У серіалі «Свати» україномовних показували як простакуватих селюків, а російськомовних як інтелігентних містян. Популярний телепродукт відіграв роль у самосприйнятті нового покоління українців, адже був інструментом пропаганди.
«У 2012 році я захистила кандидатську дисертацію, яка стосується сільської молоді у місті. Там досліджена і показана різниця між сільською молоддю та міською, як вони одне одного сприймають. І дуже чітко на українській вибірці на той момент зафіксовано і математичними методами підтверджено, що в уявленнях опитаних із сільським населенням пов'язані такі риси, як україномовність, працьовитість, але простота, наївність, неосвіченість. Тобто всі ті образи, які ми можемо побачити в образі цієї сільської пари у «Сватах». І навпаки, міське населення вважалося інтелігентним, розумним, трошки зверхнім, ніби воно на щабель вище сільського, і вже точно російськомовне.
Не знаю, чи це пов'язано зі «Сватами» – скоріше навпаки, «Свати» є інструментом пропагандистського впливу. Він посилював впевненість людей в існуванні цієї поляризації і дозволяв тим, хто себе ідентифікує з російськомовними містянами, тобто, впізнавав себе у них, відчувати якусь гордість, зверхність. Ті ж глядачі, які ідентифікують себе з серіальною сільською парою Валюхою і Іваном, можуть це прийняти, висміяти і продовжувати відповідати цьому образу. Тому серіал підкреслював, що все російськомовне – це освічене, інтелігентне, заможне, бажане, класне. Натомість усе україномовне – якесь трохи недолуге, смішне, простувате і небажане. Таке, від якого хочеться відмовитися», – пояснила психологиня.
Ірина Губеладзе розповіла про зміни, які пов'язані з процесами у країні – спілкуватися українською стало престижно, причому перший етап набуття цього престижу відбувся у 2014 році. Другий бум – у 2022 році. На думку психологині, очікується певний відкат, зниження цього показника, щойно воєнна ситуація заморозиться чи припиниться гаряча фаза війни.
«Українська стає мовою спілкування інтелігенції – лікарів, вчителів, митців. Все більше посилюється – можливо, недостатньою мірою, але тим не менш – протилежний механізм: якщо ти претендуєш на приналежність до інтелігенції, хочеш бути на щабель вище, мати перспективи і добробут, то маєш говорити українською мовою, і, до слова, правильною українською мовою», – наголосила Ірина Губеладзе.
