Країни, суспільства яких зараз зберігають симпатію до Путіна, – це країни, які досі не переоцінили своє минуле. 
Таку думку висловив український історик Ярослав Грицак
в інтерв'ю «Главкому».
«Я можу сказати зі свого досвіду про Італію. Італійці дуже милі люди, але вони значною мірою безнадійні. Багато, хто думає, що Зеленський не хоче закінчувати війну, відмовляється від переговорів. Багато, хто думає, що війну веде Захід й багато інших речей їм треба пояснювати. Для мене це приклад того, що вони ніколи не переосмислили своє минуле, ні з Муссоліні та його фашизмом, ні з комуністами», – пояснює науковець.
На думку Грицака, італійці вміють тішитися життям так, як не вміють українці, але це заважає їм бути відповідальними за своє минуле.
Історик також звертає увагу на Угорщину, «яка має травму, бо у неї забрали її території, Сербія, Туреччина певною мірою».
Грицак додає, що це саме ті країни, які не переоцінили своє минуле й мають відчуття, що в той час все було добре й до того треба повернутися. Проте, зазначає історик, війни трапляються там, де існує спотворена версія історії. Й коли ця історія починає масово повторюватися через медіа тоді інтоксикується й суспільство. Росія з цього погляду є найінтоксикованішою країною у світі.
«Коли я був у Давосі я бачив, що європейська еліта знайшла новий аргумент, який намагається «продати» суспільству. Він полягає в тому, що поразка України буде дорожче коштувати, ніж допомога, й тому треба допомагати. Інша важлива теза європейської системної еліти: Європа має готуватися до війни», – розповідає історик.
За словами Грицака, ніхто не може передбачити наступні дії Путіна, чи справді він почне наступ на Європу, але загроза є. Ярослав Грицак вважає російського диктатора безшабашним, тому ніколи не можна «недооцінювати рівень його ідіотизму».
