Для України найбільш відповідним для наслідування є приклад вірмено-азербайджанської війни.Про
це заявив заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони, генерал Сергій Кривонос.
"27 листопада похорон загиблого від кулі російського снайпера воїна 72-ї механізованої бригади старшого солдата В'ячеслава Мінкіна. Співчуття рідним і побратимам.
Президент України висловив співчуття рідним і близьким загиблого героя ... Цікаво, хтось буде від офісу Президента, Командування ЗСУ та Сухопутних військ присутнім на похованні ??? Навряд ......
Для більшості війна, щось таке далеке і чуже їхній свідомості.
Війна була далеко, не бачили і не розуміли того, що відбувалось з 14 року.
Але війна триває, і якби ми не хотіли миру - мир можно встановити, тільки з позиції сильного!!!
Світова історія показує, що жодного разу сильні краіни не йшли на зустріч слабким. Але чи знають світову історію ті, хто захищають честь і гідність на дипломатичному фронті російсько-української війни?? Про всіх - не впевненний.
Не впевнений: бо пан Кравчук, вчив історію ще за сталінськими підручниками, а його помічник пан Арестович - бреше в очі мільйонам украінців, випробуючи свої знання в інформаційному впливі, брехнею на українських громадянах.
Поки залишимо цих "Остапів Бендерів української дипломатії" в спокої. Час 100% розставить крапки над "і". Більше, ніж сказано Геннадієм Генадійовичом Москалем навіть немає що додати - чітко , коротко, вірно.
Повернемось до реалій сьогодення...
Висновки з власної війни з російськими агресорами мало хто робить. Не має бажання згадувати реалії і помилки у військового керівництва. Можливо, хоч проаналізують приклад який є найбільш прийнятним Україні для наслідування – вірмено-азербайджанська війна:
- чітко розтавлені пріоритети застосування зброї;
- вольове керівництво Президента Азербайджану;
- сильна армія;
- всенародна підтримка армії та її Верховного Головнокомандувача;
- Державне Оборонне Замовлення вони точно не провалювали, бо є професіоналами державного управління.
Беріть, вивчайте та наслідуйте.
Це все стосується не тільки військового керівництва, але й політичного.
"Чужого не цурайтесь і свого не забувайте"
Хоча для них наша війна з Росією, щось таке далеке... Вони не ховали своїх загиблих, в очі матерям та вдовам загиблих не дивились. Для них війна, на превеликий жаль, на рівні комп‘ютерних Ігор "Call of duty".
Наш агресивний сусід, це не добре ведмежатко. Для мене це кровожерливий хижак.
Тільки маючи сильну позицію, впевненість, чітке консолідоване ефективне політично-військове управління всіма процесами заради єдиної цілі - міцна потужна Україна, повернення наших територій та досягнення миру на умовах України.
Це саме те, чого нам не вистачає.
Це те, чому потрібно повчитися на прикладі Азербайджану.
Si vis pacem, para bellum (лат. "якщо ви хочете миру, готуйтеся до війни") - це не теорема, це аксіома", - заявив Кривонос.
