[xvalue_foto1]Українцям варто пам’ятати про те, що Telegram є не тільки інструментом комунікації, а й засобом передвиборчих маніпуляцій.Про це заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін сказав на засіданні круглого столу, організованому МІП в
Укрінформі.
“Я вважаю, що таким чином відбувається виведення певних контентних платформ на велику аудиторію. Для того, щоб люди на них підписувалися та читали, і таким чином залучалися до тих контекстів та наративів, які там просуваються”, - сказав Золотухін.
За його словами, наприклад, є канали, які обслуговують тематику інциденту в Керченській протоці (25 листопада 2018 р. російські військові обстріляли і захопили українські катери з екіпажами — ред.), або ж начебто критика влади РФ, але при цьому підтримка анексії Криму. Є канали із недостовірною інформацією, присвячені виборам в Україні, а також із “вкидами” про прив’язку України до ситуації у Сирії, є інші теми.
За даними представника Мінінформполітики, Telegram був створений та належить Павлу Дурову, який свого часу був розробником соціальної мережі “Вконтакте”. Золотухін нагадав про конфлікт Дурова з російською владою через ту соцмережу, а також не виключив можливості того, що переписку українських громадян у Telegram можуть читати за запитом правоохоронні органи Росії. “На початку року ми помітили вихід месенджера цієї платформи в українську аудиторію”, - додав він.
“Я вважаю, що дуже важливо пояснити суть цієї платформи, яким чином вона розвивається... Треба розуміти, що російські політтехнологи багато разів працювали в Україні. Коли вони розпочинають працювати з українськими політиками, привозять сюди ті інструменти, які, на їхню думку, у них спрацювали. Таким чином відбувається перехід технологій з російської реальності до України. Цей тренд знижується, і вже не так багато “заробітчан” їдуть, але це не означає, що він не охоплює український інформаційний потік”, - наголосив Золотухін.
Старший фахівець з питань комунікації Association4U Олексій Харченко звернув увагу на те, що деякі міністерства та відомства відкрито використовують Telegram для публікації своєї офіційної інформації, а деякі роблять це, не афішуючи. “На відміну від Facebook та інших каналів, де переглядів інформації може бути більше, це вже пряма цільова аудиторія”, - додав він.
Спеціаліст із діджитал-комунікацій та інтернет-маркетингу Альона Дєньга розповіла про формування контенту для української аудиторії, політичного контекту. “Є купа пабліків, від маленького до великих, які зуміли зібрати певну кількість аудиторії та створити сприятливі умови для політичної реклами. Перед виборами я бачила, що дуже багато каналів спокусилися на політичну рекламу, їм було байдуже щодо того, що вони рекламують, чи можуть вони розповсюджувати якісь фейки, чи бути заангажованими каналами. Зараз, коли є спокуса заробити на цих каналах, вони погоджуються робити це, не розбираючись у джерелах інформації”, - сказала вона.
Автор Telegram-каналу «Технологии, медиа и общество» Андрій Бродецький звернув увагу на те, що інколи якісь невідомі люди у певних каналах анонімно розповсюджують якісь начебто інсайди, якісь фейки, а ЗМІ оприлюднюють це у себе, не перевіряючи інформацію. “Але давайте не будемо перебільшувати роль Telegram, адже він може вплинути десь на 10% мешканців великих міст, у яких є цей Telegram”, - сказав він. За інформацією Бродецького, загалом лише 23% громадян України використовують соціальні мережі як джерело інформації, а цей показник не є критичним.