У представників Московського патріархату в Україні продовжується істерика з приводу майбутнього візиту Вселенського Патріарха Варфоломія до України на святкування 30-річчя незалежності.Рупори РПЦвУ та підпорядковані їм пропагандистські ресурси усіляко намагаються дискредитувати майбутній візит Його Всесвятості, використовуючи при цьому усі можливі методи і звинувачуючи усіх у будь-чому, хто хоч якось пов’язаний з ним. Найчастіше з вуст російських церковників лунає багато звинувачень в бік президента України Володимира Зеленського, який власне і запросив главу Вселенської Патріархії до України під час свого останнього візиту до Фанару.
Лише за останній тиждень керуючий справами РПЦвУ митрополит Антоній (Паканич) двічі у публічному просторі звинуватив Володимира Зеленського у нібито порушенні Конституції, яке Антоній вбачає саме у запрошенні Вселенського Патріарха до України.
15 грудня в ефірі російського пропагандиського каналу «Россія 24» Паканич акцентував увагу глядачів на тому, що «в украинской Конституции четко прописано отделение Церкви от государства, и если бы мы научились жить по Контитуции, учитывая эту норму и каждый чиновник учитывал это, думаю в Украине было бо на много спокойнее и благополучние».
17 грудня під час передачі «Церква і суспільство» Антоній заявив, що «Конституция прямо говорит, что государство отделено от Церкви. Поэтому любое вмешательство государственных деятелей во внутреннюю жизнь Церкви противоречит нашему основному закону». Цими словами Паканич хоче показати, що запрошення президентом Вселенського Патріарха є прямим порушенням Конституції. Такі слова є нічим іншим як маніпуляцією і відвертою неправдою.
Щоб зрозуміти нікчемність подібних заяв варто зазирнути в саму Конституцію. Положення, про які розповідає Антоній, знаходяться у 35 статті головного Закону. Зокрема, у цій статті вказується: «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа – від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова». З цього положення особливо варто підкреслити слова «в Україні», тобто мова йде про українські Церкви. А як відомо Вселенський Патріарх Варфоломій не є представником чи очільником жодної Церкви, яка знаходиться в Україні. Ознайомившись із змістом усієї статті, заяви Паканича взагалі стають незрозумілими, які жодним чином не можна віднести до Конституції. Окрім уже вказаного уточнення, взагалі стає не зрозуміло як запрошення Вселенського Патріарха, чи будь-якого іншого релігійного діяча може бути протизаконним. Адже президент запросив Вселенського Патріарха на світське свято, навіть не церковне.
Володимир Зеленський, запрошуючи Патріарха Варфоломія, не просив його звершити в Києві якісь богослужіння, а запросив взяти участь в державних урочистостях з нагоди Дня незалежності України. Ймовірно, що під час перебування глави Вселенської Патріархії в Україні відбудуться якійсь урочисті богослужіння. Проте їх організація аж ніяк не стосується компетенції Глави держави. Інша справа, якби Президент Зеленський запросив Його Всесвятість, наприклад, на святкування річниці Хрещення Руси і запропонував йому звершити богослужіння в тій самій Софії Київській, яка належить Державі. Проте і таке запрошення важко назвати порушенням Конституції.
Від 2018 року Вселенська Патріархія має своє представництво в Києві, тобто ставропігію, яка знаходиться в столичній Андріївській церкві, яку офіційно передала Верховна Рада. Тому Вселенський Патріарх як безпосередній глава цієї ставропігії має повне право, на усіх законних підставах, відвідати це представництво у будь-який час і навіть без офіційного запрошення з боку держави.
Таке запрошення не лише не суперечить Конституції, але має історичне підґрунтя. Адже Україна і Вселенська Патріархія мають багато точок дотиків в своїй історії. Саме священики Вселенської Патріархії охрестили Київську Русь, а упродовж тривалого часу Київські митрополити поставлялись із Константинопольського Патріархату.
Головна мета звинувачень Антонія – посіяти в головах бабок-клікуш або московських фанатиків думку про порушення законів, і нагадати знову про улюблену тезу РПЦвУ про «гонєніє на церковь». Напевно, зараз перед представниками РПЦвУ стоїть задача демонізувати майбутній візит глави Вселенської Патріархії до України. Усе це робиться лише для власного самозбереження в Україні, а особливо серед своїх прихожан, які цілком імовірно, можуть покинути РПЦвУ після анонсованого візиту.
