Мовознавець, публіцист, журналіст, кандидат філології, магістр політичних наук, та викладач Колумбійського університеті Юрій Шевчук
в інтерв’ю «Главкому» розповів про проблеми українського мовного законодавства.
«Для мене ухвалення закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» лише під час останнього року каденції президента Петра Порошенка викликало певні запитання, бо чому його прийняли в останню чергу, а не раніше? Цей закон лише початок процесу реформ», – дивується пан Шевчук.
У цілому ж, на думку мовознавця, «він [закон] заслуговує критики, бо не має реальних механізмів свого застосування, вони надто м’які і половинчасті. Але це не мусить демобілізувати наше суспільство. Навпаки, це початок мобілізації, аби навіть недосконалий закон виконувався. А якщо він не працює, то ми повинні говорити про його вдосконалення, робити більш жорстким».
Попри «беззубість» закону, є чимало бажаючих відтермінувати введення та послабити його вимоги.
«Не дуже продуктивно намагатися зрозуміти мотиви діяльності таких індивідів як Євгенія Кравчук, чи Максим Бужанський. Бо сьогодні вони у владі, а завтра їхній слід зникне. Ви питаєте чий запит вони підтримують? Це може бути невелика за кількістю аудиторія, яка натомість має величезні гроші, вплив, контроль за медіа. Подивіться на українські телекомпанії. У них же сидять люди з Москви і вирішують, який «контент» вони будуть продюсувати. Тут потрібно дивитися не на поверховість хвороби українського колоніалізму, який ще залишається, а на структури, які залишаються нереконструйованими, медіа монополії, які належать олігархату», – вважає викладач Колумбійського університету.
