Про плюси eSIM для стільникових компаній ми вже поговорили. Тепер настав час обговорити недоліки вбудованих SIM. Як це не парадоксально, але у цієї технології є ціла армія супротивників. І йдеться тут не про якусь теорію змови, а про цілком реальну загрозу бізнесу. Хоча й не така вже вона реальна – розкладемо все по поличках.
eSIM – скорочення від embendded SIM, тобто “вбудована SIM”. Її суть полягає в тому, що замість звичної нам SIM-карти в смартфоні вбудований мініатюрний чип – eSIM, на який завантажуються дані від оператора через мережу інтернет у момент підключення.
Головний плюс очевидний: тепер абонентам не треба відвідувати салон оператора, щоб підключитися до нього. Все дистанційно – процес спрощується, а це переводить боротьбу за абонентів між операторами за нових абонентів на новий рівень. І ось тут і криється головна небезпека, на думку противників eSIM.
Традиційний спосіб конкуренції в нашій сфері – зниження тарифів. Що простіше перейти до іншого оператора – то нижчий поріг різниці у вартості того самого набору послуг, який би міг спонукати на такий перехід. Це означає, що потроху, але стільникові компанії прагнутимуть до нульової націнки (собівартості) у своїх тарифах і навіть до демпінгу.
Наприклад, у США, де всі три основні оператори пропонують підключиться через eSIM, а рівень проникнення таких смартфонів відносно високий, розгорнулося змагання безкоштовних тестових періодів. Майбутнім абонентам пропонується протягом кількох місяців безкоштовно користуватися їхніми послугами. І це тільки початок.
Якщо ж справи так підуть і далі, то у стільникових компаній просто не буде грошей для розвитку, почнуться масові банкрутства операторів і на галузь чекає стагнація на багато років вперед. Але я б назвав такі передбачення страшилками для тих операторів, хто кашу не хоче їсти і не звик постійно змінюватися.
Перетворення стільникового зв’язку на трубу пророкують регулярно. Але цього не відбувається з тієї простої причини, що всі вже давно звикли жити в постійному пошуку нових джерел доходу і безперервної трансформації бізнесу.
Ті ж eSIM дадуть стільниковим компаніям безліч нових підключень – всіляких розумних пристроїв (фітнес-браслети, розумні окуляри, натільні датчики, побутова техніка), в які eSIM вбудувати набагато простіше, з урахуванням мініатюрних розмірів.
Крім того, сфера застосування стільникового зв’язку може значно розширитися, оскільки необхідність встановлення і заміни класичної SIM повністю відпадає. Це особливо корисно в міських системах, автономних транспортних пристроях, системах моніторингу довкілля, системах безпеки тощо.
Тобто у стільникових компаніях з’явиться безліч нових сценаріїв застосування стільникового зв’язку, які можуть кратно наростити дохід від бізнесу. У підсумку, прибуток від звичайних абонентів може виявитися не основним і навіть його обнулення зовсім не похитне компанію.
Інакше кажучи, як і має бути у вільній конкуренції, виграють найспритніші, найшвидше мінливіші та найкреативніші компанії.
Страшилки про eSIM можуть налякати лише тих, хто розраховував спокійно спочивати на лаврах беззаперечного лідера ринку своєї країни. Але такого не може бути у високотехнологічній галузі, зокрема й стільникового зв’язку.
