Велике будівництво – це не лише нові дороги! Це мільярди державних коштів, які опановують обрані компанії. Їх небагато – усього шість. На всю країну. Саме вони поділили дорожній ринок України. Ці компанії підозрюють у змові, а громадські активісти, що досліджують кошти великого будівництва вивели їх в окрему касту – дорожні картелі.
6 жовтня апеляційний суд зобов’язав Антимонопольний комітет прийняти до розгляду заяву про створення Укравтодором картельної змови на Великому будівництві. Це лише перша виграна експертами битва, війна за кошти українців ще тільки має початися.
Під обіцянку Зеленського побудувати дороги держава почала стягувати гроші звідусіль: штраф Газпрому, виграний Нафтогазом, Фонд боротьби з коронавірусом, позики Міжнародного валютного фонду, міжнародні кредити, махінації в Укрексимбанку, зрештою, як не вистачає всього цього – уряд просто потихеньку додруковує кошти. За неповних два роки на програму “Велике будівництво” вже пішли 150 мільярдів гривень, стільки на ремонти доріг в історії України не витрачали ніколи.
Дороги й справді будують, за такі-то гроші, а от далі починаються питання. Насамперед під вивіскою президента вартість будівництва одного кілометру якось раптом зросла у 2,5-3 рази. По-друге, Укравтодор під керівництвом Олександра Кубракова, який нині очолює вже все міністерство інфраструктури, вирішив не гратися з конкуренцією та тендерами. Формально їх залишили, але впевнено і наполегливо витіснили з ринку будівництва доріг всіх гравців, крім великої шістки: “Автомагістраль-Південь”, “Онур”, “Автострада”, “Ростдорстрой”, “Альтком” і “Техно-буд-центр”. Вони забирають до 70 відсотків від усього великого пирога під назвою “Велике будівництво”, усіх інших – просто відхиляють під будь-якими приводами прямо на етапі конкурсів.
Це називається картель, а картельні змови – серйозний злочин, який мають розслідувати й за який мають карати. Особливо, коли йдеться про бюджетні кошти.
Говорити про картель на “Великому будівництві” впевнено почали понад рік тому. Але Укравтодор не просто ніяк на це не реагував, а відверто брехав і хамив у відповідь експертам.
Оскільки Укравтодор грубо кажучи навіть скарги активістів і експертів не читав, ГОшка Ліга антитрасту вирішила піти в Антимонопольний комітет, що логічно, бо виявляти змови й картелі – саме їхня робота, яку оплачуємо всі ми.
Тож півтора року заяви експертів відмовлялися навіть до рук брати! Якщо казати прямо і персонально – робила це керівниця АМКУ Ольга Піщанська. Зокрема, ми виявили, що її сестра Світлана фінансувала перевиборчу кампанію Володимира Зеленського. Подружжя Зеленських на неї навіть переписали свою віллу в Італії, коли колишній шоу-мен і лідер “Кварталу 95” вирішив піти в президенти. Ну, а сама Ольга Пішанська – близька подруга першої леді.
І от після зміни влади Ольга Піщанська раптом стала керівницею Антимонопольного комітету. Причини цього, на перший погляд, дивного рішення стали зрозумілими буквально через пів року: Офісу президента важливо було прикривати свій тил для дахування безчинств, зокрема, на “Великому будівництві”. Чим іще пояснити небажання навіть формально розглянути заяву експертів про картель на дорожньому будівництві?
Для розуміння того, скільки це коштували кожному з нас і чому це важливо. У кожному літрі пального, яким заправляють автомобілі, що їздять українськими дорогами, зашиті 5 грн витрат на будівництво доріг. 5 гривень в кожному літрі. І ці гроші, крім всього того про що я згадував на початку, 150 млрд грн за неповних два роки ділять між собою 6 компаній.
Здогадуєтеся, до чого призводить обмеження конкуренції при таких високих ставках? Правильно, до зловживань. Ось для прикладу дві свіжі новини: Поліція розслідує зловживання Онуру при будівництві мосту в Запоріжжі за 12 мільярдів грн, там вписали у кошторис робіт демонтаж тимчасових споруд, за який заплатили кілька разів у попередні роки; Нардеп Юрій Корявченков, той самий Юзік з Кварталу, поскаржився на неякісні роботи “халтурників” на Великому будівництві! Причому, навів конкретні факти, а не загальне бла-бла-бла.
От усім, хто бодай трошки цікавився темою, включно із Юзіком, зрозуміло, що картельні змови при будівництві доріг – це зло і закінчується воно тим, що дороги будують дорого і погано, а пані Піщанській – ні. “Добре” – сказали в Лізі антитрасту і зібрали колективний позов від відомих активістів та усіх охочих. Гроші на Великому будівництві витрачають ж не із кишені Зеленського чи Піщанської, а наші з вами – як платників податків! Тому ми маємо право контролювати те, на що йдуть наші гроші та вимагати розслідування підозр про картельні змови. Суд першої інстанції позов відхилив, а от 6 жовтня нарешті виграна перша битва у цій війні: Антимонопольний комітет зобов’язали нарешті розглянути заяву Ліги антитрасту і бодай почитати їхню аргументацію про існування картелю на Великому будівництві.
Це квиток на тривалу війну: очевидно, що АМКУ на чолі із подругою родини Зеленських Піщанською просто так здаватися не буде – попереду перекручування фактів, майстер-класи зі сліпоти та нерозуміння очевидного, нові й нові суди, маніпуляції Укравтодору і так далі. Головне, що тепер все це може і буде доказами в суді, а кожна дія чи бездіяльність Антимонопольного комітету ставатиме новиною та подією. Зрештою, так працює розголос і тиск громадськості, коли чиновники не хочуть робити свою роботу.
