Росія продовжує здавати позиції в глобальній науці, незважаючи на вимоги Кремля до вчених здійснити "прорив" і в найкоротші терміни створити технології на заміну західним.
За підсумками 2023 року РФ втратила ще 2 позиції й опустилася на 22-ге місце в рейтингу світових наукових центрів, який публікує журнал Nature.
За рік частка російських учених у світових наукових публікаціях обвалилася на 17% - рекордно серед усіх країн у топ-30 рейтингу. У результаті РФ уперше за весь час досліджень випала з першої двадцятки країн, пропустивши вперед Австрію і Тайвань.
Лише два російські наукові центри увійшли до переліку з 500 провідних дослідницьких організацій світу. Російська академія наук за підсумками минулого року опустилася на 94-те місце, хоча в рейтингу-2023 посідала 71-шу позицію, а в довоєнному 2021-му - 44-ту. За рік учені РАН РФ опублікували у провідних наукових журналах 507 статей - на третину менше, ніж роком раніше (768), а їхня частка в масиві знизилася на 17%.
Ще сильніше - майже на 40% - скоротилася публікаційна активність дослідників із МДУ: у журналах, які відстежує Nature, вони опублікували лише 167 робіт, хоча роком раніше це було 272, а 2018 року - понад 400. У рейтингу наукових центрів МДУ опустився на 420-те місце, втративши 7 позицій за рік і 111 місць за останні 6 років.
Національний дослідницький центр Курчатовський інститут, який входив до рейтингу Nature до початку війни з Україною, не потрапив до топ-500 наукових центрів другий рік поспіль.
Очолила топ-500 провідних світових дослідницьких центрів Китайська академія наук, яка опублікувала за рік 7554 дослідження і збільшила свою частку у світових наукових публікаціях на 6,3%. За нею йде Гарвардський університет (США) з 3763 науковими роботами і часткою на 3,1% меншою, ніж роком раніше.
Під час складання рейтингу Nature Index враховували публікації 17 тис. наукових установ у 145 наукових журналах, які були зроблені у 2023 році. Уперше за весь час досліджень Китай посів перше місце серед країн за науковою активністю. На другому опинилися США, а на третьому Німеччина. Також до топ-10 країн входять Велика Британія, Японія, Франція, Канада, Південна Корея, Індія та Швейцарія.
Росія здає позиції у світовій науці в міру того, як держава скорочує фінансування, а вчені масово виїжджають за кордон. За останні два десятиліття кількість дослідників у країні скоротилася на 25% і до початку 2022 року опустилася до мінімуму за всю сучасну історію країни - 322 тис., згідно з підрахунками ВШЕ.
Уряд тим часом ріже бюджет на наукову інфраструктуру, щоб заощадити гроші на війну, яка вже коштувала бюджету більше ніж 10 трильйонів рублів за два роки і обійдеться ще в 10,6 трлн у 2024 році.
У 2024 році видатки за федеральним проєктом "розвиток інфраструктури для наукових досліджень" було урізано вдвічі. На федпроєкт, у межах якого було заплановано закупівлі приладів і обладнання для університетів і наукових центрів по всій Росії, скарбниця витратить 47,8 млрд рублів замість 97 млрд, закладених в ухвалений рік тому закон про бюджет.
Основний удар бюджетного секвестру візьмуть на себе виші та наукові організації: витрати на інфраструктуру для них скорочено на 40 млрд рублів.
