Російські сировинні компанії зіткнулися з касовими розривами і неможливістю погасити взяті в банках кредити через зростаючу проблему платежів з Китаєм.
Про це повідомляє
Reuters з посиланням на джерело у великому російському банку.
За словами банкіра, саме це стало причиною різкого падіння валютного ринку в середу, коли курс юаня підскочив на 4,7%, а під час торгів піднімався більш ніж на 7% - максимальну за два роки величину.
Експортери «брали кредити в російських банків у юанях під майбутню виручку, продавали ці юані на біржі, виконуючи указ про обов'язковість таких продажів, а реальний виторг зависнув через поточні складні платіжні ланцюжки - і віддавати банкам нічого», описало ситуацію джерело Reuters.
Щоб компенсувати втрати, за словами банкіра, банки намагалися залучити юані на грошовому ринку, внаслідок чого ставки «полетіли в космос». Вартість операцій репо «овернайт» у юанях піднімалася вище 200% річних - стільки кредитні організації були готові заплатити, щоб позичити китайську валюту на один день.
«Пішли на біржі купувати (юані) - там курс теж у космос», - розповідає банкір.
Загалом на російському ринку зберігається дефіцит юанів, підкреслює він. За даними Reuters, обсяги «завислої виручки» за експорт до Китаю досягли десятків мільярдів юанів, а спроби домовитися з Пекіном про «розморожування» банківських платежів поки що успіху не принесли.
Близько половини російських компаній, що здійснюють розрахунки з іноземними контрагентами, констатували погіршення ситуації із зовнішніми платежами в другому кварталі, показало опитування ЦБ РФ, в якому взяли участь близько 15 тисяч підприємств з усієї країни. Частіше за інших складнощі відчували компанії хімічної промисловості та виробники машин і обладнання, зазначає регулятор.
Крім імпортерів, яким банки блокують оплату замовлених у Китаї товарів, проблеми наздогнали й експортерів: серед них кожен четвертий зіткнувся із заморожуванням платежів, їх поверненням або затримками під час зарахування.
Станом на кінець липня китайські банки блокували близько 80% переказів у юанях, розповідали «Коммерсанту» джерела, знайомі з ситуацією. За їхніми словами, китайська сторона посилює вимоги «по наростаючій» із грудня 2023 року. Тоді президент США Джо Байден підписав указ, що дає змогу американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти кредитних організацій третіх країн за співпрацю з російськими підсанкційними компаніями та допомогу військово-промисловому комплексу (ВПК).
