Російсько-китайський проєкт із освоєння найбільшого в Забайкаллі Зашуланського вугільного родовища залишився без фінансування через обмеження Китаєм транскордонних платежів із Росією.
Про це заявив гендиректор холдингу "Эн+ Груп" Владімір Колмогоров на Східному економічному форумі, передає
The Moscow Times.
Розвитком проєкту займається компанія "Разрезуголь" – спільне підприємство "Эн+" та китайської China Energy Investment Corporation (CHN Energy), створене на паритетній основі.
"Досвід є і в них, і в нас. Тому завдання, яке стоїть на цьому форумі, продовжити обговорення цього проєкту та спробувати прискорити таки [і вирішити] усі сьогоднішні проблеми. Вони є, безумовно, і пов'язані з фінансуванням та обмеженнями щодо використання фінансових ресурсів", – сказав Колмогоров.
За його словами, обмеження пов'язані із санкціями проти Росії і китайські партнери побоюються, що питання не буде вирішено швидко. Однак Колмогоров вважає "переборною" ситуацію, що склалася, і сподівається на продовження розвитку проєкту разом із китайськими партнерами.
"Разрезуголь" отримало ліцензію на Зашуланське родовище у 2014 році. Китайські партнери в особі Shenhua Group (тепер – China Energy) називали проєкт, промислові запаси якого оцінювалися в 742 млн тонн, "важливим кроком у реалізації "дорожньої карти" китайсько-російської співпраці у вугільній сфері".
Однак падіння цін на енергетичне вугілля знизило інтерес китайських компаній до подібної співпраці. В результаті освоєння Зашуланського родовища було поставлене на паузу, поки 2021 року власники не відновили процес затвердження проєктної документації.
Як повідомлялося, раніше російські сировинні компанії зіткнулися з касовими розривами й неможливістю погасити взяті в банках кредити через проблему платежів із Китаєм.
Ситуація з платежами з Росії до Китаю різко погіршилася в грудні 2023 року, коли президент США Джо Байден підписав указ, що дозволяє американському Мінфіну вводити вторинні санкції проти банків третіх країн за допомогу підсанкційним особам та забезпечення поставок російському військово-промисловому комплексу.
Після цього понад 98% китайських кредитних організацій припинили приймати платежі від російських компаній. Також деякі банки стали відхиляти платежі з російськими іменами та почали відмовлятися приймати "брудні" юані з Росії.
Наприкінці серпня стало відомо, що російські компанії стикаються з усе довшими затримками та більшими витратами при проведенні розрахунків з торговими партнерами в Китаї. Ця проблема загострилася, а між РФ та Китаєм "зависли" транзакції на десятки мільярдів юанів.
Близьке до уряду РФ джерело підтвердило, що китайські державні банки "масово" припиняють операції з Росією, через це затримуються платежі на мільярди юанів.
До того стало відомо, що китайські експортери припинили поставляти продукцію до Росії без попередньої оплати.
Перед тим невеликі регіональні банки Китаю почали відмовлятися приймати платежі з Росії. Ще в травні-червні локальні китайські кредитні організації працювали з російським бізнесом і "платежі йшли більш-менш стабільно", але з 20 липня розрахунки фактично призупинено.
Наприкінці липня повідомлялося, що китайські банки почали повертати до Росії близько 80% переказів у юанях.
Через це Росія та Китай можуть почати використовувати бартерні схеми в торгівлі між двома країнами. Також Росія може почати розраховуватися з Китаєм за допомогою криптовалюти: до того президент РФ Владімір Путін підписав закон про легалізацію обороту криптовалюту та майнінгу в країні.
Російські банкіри своєю чергою визнали, що проблема з міжнародними розрахунками – це надовго.
