Державні банки Китаю різко скорочують бізнес у Росії в міру того, як наростають проблеми з платежами, вони охопили вже близько 80% двосторонньої торгівлі.
Активи російської «дочки» Bank of China - четвертого в переліку найбільших банків КНР - у другому кварталі 2024 року скоротилися на 37%, до 355,9 млрд рублів, повідомляє
FrankRG з посиланням на банківську статистику ЦБ.
АйСіБіСі банк - дочірня структура найбільшого китайського банку ICBC Bank, який працює на російському ринку з 2007 року, - скоротив активи на 27%, до 462,4 млрд рублів.
Обидва банки, які спеціалізуються на розрахунках між російськими та китайськими компаніями, стрімко розширювали російський бізнес після початку війни: їхні активи зростали щокварталу з 2022 року і за цей час збільшилися на 246% і 555% відповідно.
Перше істотне скорочення активів китайських банків Росії з початку вторгнення в Україну пов'язане з платіжними труднощами, вказує керуючий директор рейтингового агентства «Експерт РА» Юрій Бєліков.
«Скорочення обсягу і зниження швидкості розрахунків, зумовлені побоюваннями вторинних санкцій і ускладненням комплаєнсу на китайському боці, закономірно тягнуть за собою скорочення залишків банків на коррахунках у китайських головних організаціях і тимчасово вільних коштів на рахунках клієнтів, проти чого також згортаються найбільш ліквідні активи», - пояснює Бєліков.
Жорсткість політики китайських банків веде до складнощів у торгівлі та призводить до дефіциту юаневої ліквідності в Росії, продовжує Бєліков: «Кошти, які переказували на рахунки в китайських банках, зараховували здебільшого в юанях, у які їх можна було б у процесі конвертувати з рублів».
Проблеми з китайськими банками у російських компаній виникли взимку - незабаром після того, як президент США Джо Байден розширив повноваження американського Мінфіну, надавши йому право запроваджувати санкції проти будь-якої кредитної організації у світі, що підтримує російський ВПК.
У лютому приймання платежів із Росії обмежили ICBC, China Construction Bank і Bank of China, а до квітня до них приєдналися China Citic Bank, Industrial Bank і Bank of Taizhou. Візит до Пекіна президента РФ Володимира Путіна, на який покладали надії банкіри і бізнес, виявився безрезультатним.
Ба більше, платіжні проблеми посилилися і, за словами джерел «Коммерсанта», до липня торкнулися вже 80% двосторонніх операцій. Серпень приніс нову хвилю складнощів: обсяг завислих транзакцій досяг десятків мільярдів юанів, а імпортерам довелося замислюватися про бартерну торгівлю і вивозити з Росії золоті злитки, щоб розплатитися з китайськими контрагентами.
Системного, магістрального вирішення проблеми «немає» і, ймовірно, «не буде», скаржився на Східному економічному форумі голова правління МСП-банку Іван Підберезняк. Будь-який спосіб обходу, найімовірніше, виявиться тимчасовим, пояснював проблему банкір: «Ми зробимо інфраструктурне рішення - його можуть закрити через якийсь час, зробимо інше - теж закриють».
