Міжнародні спостерігачі від ОБСЄ, Ради Європи, НАТО і Європарламенту заявили, що "парламентські вибори в Грузії були затьмарені вкоріненою поляризацією та риторикою, яка викликала тиск на виборців
Про це
повідомляє пресслужба ОБСЄ.
"Хоча виборцям було запропоновано вибрати між 18 списками кандидатів, і кандидати загалом могли вільно проводити агітацію, парламентські вибори в Грузії були затьмарені вкоріненою поляризацією та занепокоєнням щодо нещодавно ухваленого законодавства та його впливу на основні свободи та громадянське суспільство, а також риторикою, яка викликала розбіжності у передвиборчій кампанії та широко поширеною повідомляє про тиск на виборців", - йдеться у заяві міжнародних спостерігачів.
Спільна спостережна місія Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ (ПА ОБСЄ), Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), Парламентської асамблеї НАТО (ПА НАТО) та Європейського парламенту (ЄП) зазначила, що "поглиблення політичних розбіжностей, а також значний дисбаланс у фінансових ресурсах і численні переваги, якими користується правляча партія, сприяли й без того нерівним умовам гри".
Напередодні виборів численні організації громадянського суспільства повідомили про стигматизуючий вплив "закону про прозорість іноземного впливу", а також випадки нападів і залякувань. Це, разом із можливими санкціями за недотримання закону, також вплинуло на їх здатність виконувати свою роботу без надмірного тиску, йдеться у повідомленні.
"Дисбаланс у фінансових ресурсах, атмосфера суперечливої кампанії та нещодавні поправки до законодавства викликали серйозне занепокоєння протягом цього виборчого процесу. Проте залучення, продемонстроване в день виборів — від активної участі виборців, надійної присутності спостерігачів від громадян і партій, а також багатого розмаїття голосів — дає ознаку системи, яка все ще росте та розвивається, з демократичною життєздатністю, що будується", — сказав спеціальний координатор та керівник місії короткострокових спостерігачів ОБСЄ Паскаль Аллізард.
Спостерігачі визнали законодавчу базу достатньою для проведення демократичних виборів. Водночас ефективність нагляду за фінансуванням виборчої кампанії була підірвана обмеженим правозастосуванням і занепокоєнням щодо неупередженості та політичної інструменталізації органу нагляду.
"Ці вибори були відзначені високою поляризацією політичного та медіаландшафту, мовою ненависті проти опозиції та громадянського суспільства та антагонізмом щодо посади президента. Якість виборів відображала передвиборчий період. Враховуючи випадки підкупу виборців, поширену атмосферу тиску та організоване партією залякування перед і під час виборів, особливо в сільській місцевості, питання щодо неупередженості державних інституцій, ми висловлюємо стурбованість виборчими умовами, зокрема нерівною грою поле, яке підриває довіру до результатів і пояснює реакцію на результати виборів. Ці питання мають вирішувати органи влади", — сказав голова делегації ПАРЄ Юліан Булай.
Попри конституційне зобов’язання щодо забезпечення гендерної рівності, законодавчі зміни, внесені цього року, підірвали цю мету та призвели до значного зменшення кількості жінок у партійних списках на цих виборах. У партійних програмах не було посилань, спрямованих конкретно на жінок, і в їхніх кампаніях мало жінок. Одночасно жінки-політики в Грузії продовжують стикатися з глибоко вкоріненими стереотипами та навіть насильством.
Виборча адміністрація ефективно організувала вибори, але суспільному сприйняттю її неупередженості зашкодили занепокоєння щодо нещодавніх змін у процесах її висунення та прийняття рішень, а також передбачувані зв’язки між членами, які не мають офіційної політичної приналежності, та правлячою партією. На більшості виборчих дільниць вперше були використані електронні пристрої, і виборча адміністрація доклала значних зусиль, щоб напередодні дня виборів проінформувати виборців про їх використання. День виборів був загалом добре організований процедурно та впорядковано, але він був відзначений напруженою обстановкою. Таємниця голосування часто порушувалася, надходили повідомлення про залякування та тиск на виборців, заявили міжнародні спостерігачі.
"Повага до спільних цінностей індивідуальної свободи, демократії та верховенства права є важливою умовою для того, щоб стати членом НАТО. Ці вибори стали ще одним критичним випробуванням для демократії Грузії, і його наслідки будуть ще одними. Тепер мій обов’язок — звітувати про ці вибори — від адміністрування виборів до залякування та тиску на виборців — щоб Асамблея могла дослідити, як найкращим чином підтримати грузинський народ, який знову і знову демонстрував, що хоче демократичної Грузії. ЄС і НАТО", – сказав голова делегації ПА НАТО Фаїк Озтрак.
Спостерігачі зауважили, що кампанія була конкурентоспроможною, хоча й стриманою, але використані мова та образи викликали великі розбіжності. Зокрема, під час кампанії представники правлячих партій публічно заявляли про намір заборонити ключові опозиційні партії після виборів. Спостерігачі також звернули увагу на повідомлення про залякування, примус і тиск на виборців, зокрема на працівників державного сектору та інші групи, що викликає занепокоєння щодо здатності деяких виборців віддати свій голос, не боячись покарання.
"Ми продовжуємо висловлювати глибоку стурбованість з приводу демократичного відкату в Грузії. Проведення вчорашніх виборів, на жаль, є доказом цього. Ми продовжуватимемо уважно стежити за ситуацією в Грузії, щоб побачити, чи вирішить наступний уряд перейти до цінностей і норм ЄС і змінити негативні тенденції останніх місяців", – сказав голова делегації ЄП Антоніо Лопес-Істуріз Вайт.
За словами спостерігачів, медіасередовище Грузії різноманітне, але дуже поляризоване та залежить від фінансування політичних акторів. Моніторинг ЗМІ, проведений спостережною місією, засвідчив явну політичну упередженість у всіх ЗМІ, тоді як юридичні зобов’язання щодо неупередженого висвітлення новин на комерційному телебаченні були проігноровані. Хоча суспільний мовник висвітлював кандидатів переважно в позитивному або нейтральному тоні, він приділяв значно більше часу правлячій партії, ніж іншим партіям. Крім того, безпека журналістів залишається головною проблемою після серії недавніх нападів, залякувань і тиску.
Міжнародна місія спостереження за парламентськими виборами в Грузії мала такий склад: 529 спостерігачів із 42 країн, до складу яких входять 380 експертів БДІПЛ, довготермінові та короткострокові спостерігачі, 60 парламентаріїв і співробітників ПА ОБСЄ, 39 від ПАРЄ, 38 від ПА НАТО та 12 від ЄП.
