Киргизстан відкинув вимоги Росії послабити санкції, які ускладнюють двосторонню торгівлю, особливо щодо товарів подвійного призначення, призначених для військових цілей. Незважаючи на тиск з боку Москви, уряд Киргизстану не готовий поступатися бажанням Кремля. 
Про це пише
Eurasianet.
Під час міжурядової зустрічі 31 січня прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін закликав киргизьких чиновників припинити «несправедливе націлювання» на російські компанії, що працюють у Киргизстані. Він також зазначив, що «деякі російські фірми зіткнулися з здирництвом з боку місцевих чиновників», імена яких він не назвав. Мішустін підкреслив, що ці компанії «є важливими платниками податків у Киргизстані» і «діють чесно».
Відповідь Киргизстану наступного дня дав голова Державної податкової служби Алмамбет Шикмаматов, який заявив, що в країні створено всі необхідні умови для іноземних інвесторів. Він наголосив, що ніхто не може отримати необґрунтовану перевагу в податковій сфері, натякаючи, що м'якість у питаннях, що стосуються санкцій, не проявлятиметься.
Киргизстан уже давно підозрюється в тому, що є транзитною точкою для обходу санкцій проти Росії. Відсутність прозорості в торгових даних підтримує імідж країни як майданчика для порушників санкційного режиму. Прикладом слугують дані, опубліковані Грузією, згідно з якими транспортні засоби на суму 964 мільйони доларів було відправлено з Грузії до Киргизстану, але в статистиці Киргизстану відображено тільки суму в 50 мільйонів доларів. Це створює враження, що інша частина товарів була перенаправлена в Росію.
Санкції, введені США проти Киргизстану, стосуються також організацій, пов'язаних з Росією. Однією з таких організацій став банк «Керемет», який потрапив під санкції 15 січня. Міністерство фінансів США стверджує, що банк працював у координації з російською владою і банком «Промсвязьбанк» для організації схеми ухилення від санкцій, спрямованих проти Росії.
У 2024 році уряд Киргизстану продав контрольний пакет акцій банку «Керемет» фірмі, що має зв'язки з російським олігархом, що також підтверджує намір створити фінансову платформу для обходу санкцій. Зокрема, банк допомагав Росії оплачувати імпорт і отримувати платежі за експорт, що є порушенням міжнародних санкцій.
Тиск США на Киргизстан наприкінці 2024 року також вплинув на внутрішню політику країни, зокрема, уряд посилив правила торгівлі, вимагаючи від імпортерів приймати товари протягом 60 днів після надходження. Ці заходи спрямовані на боротьбу з порушенням санкцій і зміцнення контролю за зовнішньою торгівлею.
