Китайські імпортери знайшли спосіб продовжувати поставки російської нафти, незважаючи на санкції США. Вони використовують приватні термінали замість державних портів, знижуючи ризик потрапляння під обмеження Вашингтона. 
Про це пише
Bloomberg.
Одним із ключових центрів поставок стала приватна нафтова інфраструктура в місті Дун'їн (провінція Шаньдун). Тут термінал прийняв 744 тисячі барелів російської нафти ESPO, доставленої танкером Si He, що перебуває під санкціями США. Аналогічні схеми використовуються в портах Яншань (поблизу Шанхая) і Хуейчжоу (провінція Гуандун).
Раніше найбільший портовий оператор Китаю, державна компанія Shandong Port Group, офіційно заборонив приймати судна із санкційного списку США. У відповідь китайські імпортери перейшли на приватні термінали, які формально не пов'язані з державою і можуть вільніше вести операції. Одним із таких рішень став продаж державного терміналу в Дун'їні приватній компанії Baogang International.
Яншань став важливою точкою розвантаження для російської нафти Sokol. У січні там прийняли 1,2 мільйона барелів, зокрема з танкера «Юрій Сенкевич», що належить підсанкційному «Совкомфлоту». У Хуейчжоу приватна компанія Huaying Petrochemical прийняла 1 мільйон барелів іранської нафти, яка офіційно була оформлена як поставка з Малайзії та Сінгапуру, але насправді надійшла з танкера Salina з Ірану.
Основна причина обходу санкцій - низькі ціни на російську та іранську нафту, що робить їх привабливими для китайського ринку. У 2024 році їхня частка в загальному імпорті нафти до Китаю досягла 25%. Ці поставки особливо важливі для незалежних нафтопереробних заводів (так званих «чайникових НПЗ»), які не входять до великих держкорпорацій.
Уряд Китаю не втручається в ситуацію, оскільки не визнає санкції США. Це дає місцевим компаніям можливість продовжувати закупівлі, мінімізуючи ризики для великих гравців нафтового ринку.