Володимир Путін і Дональд Трамп натхненно розповідають про майбутні спільні економічні проєкти після відновлення відносин, але ніхто їх не питає, хто ці проєкти буде реалізовувати. Американські видобувні компанії і до війни працювали тільки в нафтовидобувній галузі, але, втративши активи, тепер навіть туди не збираються повертатися.
«Жодна американська компанія не прагне повернутися. Росія - це економіка, що розвалюється, з застарілою інфраструктурою і неймовірними розривами в ланцюжках поставок. Це загрозливе, небезпечне і ненадійне місце для ведення бізнесу», -
пишуть Джеффрі Зонненфельд, старший заступник декана з вивчення лідерства і професор Школи менеджменту при Єльському університеті, і його колега Стівен Тайан.
З початку війни в Україні Зонненфельд з іншими дослідниками стали складати базу даних іноземних компаній, що йдуть з Росії, і вивчати цей процес. - Презирство керівників компаній до путінської Росії пояснюється тим, що Путін - диктатор, який не заслуговує на довіру і в один момент може просто націоналізувати їхній бізнес».
Уже на першій від початку війни зустрічі делегацій Росії та США в Ер-Ріяді гендиректор Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) Кирило Дмитрієв розповідав чиновникам Трампа і журналістам, що, пішовши з Росії, американські компанії нібито втратили $324 млрд. Намагаючись звернутися до ділових якостей учасників перемовин (спецпосланець Білого дому Стів Віткофф - мільярдер, який займався нерухомістю та інвестиціями), Дмитрієв вказував на можливості, що відкриються в Росії перед компаніями зі США в разі відновлення економічних зв'язків між країнами. Після цього Путін швидко запропонував Вашингтону спільні проєкти в галузі рідкоземельних металів і алюмінію, почалося обговорення видобутку корисних копалин в Арктиці. Трамп заявив, що хотів би укласти угоду щодо металів не тільки з Україною, а й із Росією.
Постійна загроза експропріації
Чого Путін і Дмитрієв не нагадали американським «партнерам», то це того, що американська ExxonMobil у 2022 р. залишила Росію, звинувативши владу в експропріації її частки вартістю понад $4 млрд у проєкті «Сахалін-1». Ця сума, мабуть, входить у заявлені Дмитрієвим $324 млрд: РФПІ пояснив Financial Times, що «цифра ґрунтується на оголошених списаннях вартості російських активів та оцінці упущеної справедливої ринкової вартості у зв'язку із втратою грошових потоків, що генеруються активом».
Тобто списання, упущена вартість і втрата грошових потоків стали результатом заходів російської влади, яка тепер представляє ці збитки як результат непродуманих дій американських компаній, що поспішили розірвати ділові відносини з Росією.Участь у сахалінському проєкті внаслідок перерозподілу часток втратила також британська Shell. Крім того, Путін своїм указом забрав російські підрозділи у двох європейських енергетичних компаній - фінської Fortum і німецької Uniper. І позбавив активів данську Carlsberg і французьку Danone.
Агресивна націоналізація ведеться і щодо російських компаній: під неї потрапили, зокрема, провідні компанії у своїх галузях - аеропорт «Домодєдово» та експортер зерна «Родные поля». Захоплення активів і перерозподіл частини з них на користь близьких владі бізнесменів підриває останні залишки законності в Росії, експропріація набула «хаотичного» та «некерованого» характеру, каже Олександра Прокопенко, науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії, колишній радник Банку Росії.
Дослідники Лондонської школи економіки знайшли майже 200 судових ухвал про націоналізацію приватних компаній у період від початку війни в Україні. Серед них - єдиний виробник готових рідкоземельних металів, Солікамський магнієвий завод, забраний у власника у 2022 р.
Путін запропонував Трампу 650 млн тонн рідкоземельних металів, хоча, за даними Геологічної служби США, частка Росії в їхньому світовому виробництві становить менше ніж 1%, інфраструктура для видобутку і переробки відсутня, а багато родовищ розташовані у важкодоступних районах Сибіру і Арктики. При цьому до війни американські видобувні компанії не займалися металами в Росії.
Періодичний мир
Навіть у мирний час бізнес у Росії був невигідний для більшості американських компаній, лише деякі заробляли там достатньо грошей, щоб ризикувати, вказують Зонненфельд і Тайан. І інвестори винагороджували їх за відхід і відмову від російського ризику, показало дослідження Зонненфельда з колегами в травні 2022 р.: зростання ринкової капіталізації компаній, які оголосили про припинення роботи в Росії, істотно перевищувало їхні разові списання і втрату виручки. Аналогічну динаміку демонстрували облігації, кредитні спреди та кредитні дефолтні свопи таких компаній, «показуючи, що позитивна реакція інвесторів охоплювала всі фінансові ринки».
За оцінкою Київської школи економіки, до війни активи компаній США в Росії становили лише $52 млрд. На піку своєї участі в її економіці більшість американських компаній отримували в Росії не більше ніж 1% своєї світової виручки, а тепер ця цифра близька до нуля, зазначають Зонненфельд і Тайан. General Motors, наприклад, згорнула виробництво автомобілів у Росії ще у 2015 р. з бізнес-причин і після санкцій за анексію Криму. А навесні 2022 р. припинила й експорт преміум-автомобілів, закривши російське представництво.
Слова дослідників підтверджує Гарольд Хемм, засновник однієї з провідних незалежних компаній із видобутку сланцевої нафти в США Continental Resources і видний донор передвиборчої кампанії Трампа. Навіть якщо президент налагодить відносини з Путіним, американські компанії не побіжать у Росію, сказав він в інтерв'ю Financial Times. За словами Хемма, там завжди було важко працювати і він вдячний долі за те, що не пішов за конкурентами:
Багато хто втратив там купу грошей. Думаю, вони не захочуть туди повертатися. Час від часу там настає мир, але не дуже часто.
«Навряд чи щось світить»
Поки Путін за пропозицією Дмитрієва намагається налагодити відносини з американським президентом через пошук можливостей для спільного бізнесу, чиновники, які займаються практичними справами, виставляють додаткові рогатки. За бажання іноземних інвесторів знову вийти на російський ринок їм треба буде обговорювати умови повернення з нуля, заявив тиждень тому перший віце-прем'єр Денис Мантуров. Ніхто поки що не звертався за реалізацією права на зворотний викуп своїх активів у Росії, а для багатьох це право вже й зовсім минуло, сказав він, нагадавши, що Путін після 2023 року обмежив терміни опціонів на викуп одним роком.
«Ми розглядатимемо кожен випадок окремо і з тим, з ким нам вигідна співпраця, ми знаходитимемо рішення», - зазначив Мантуров.
Зі свого боку, на слова гендиректора Renault Луки де Мео про те, що не варто виключати повернення автоконцерну в Росію, мер Москви Сергій Собянін відреагував: «Навряд чи йому щось світить». Де Мео, втім, наголосив у розмові з FT, що викуп частки в АвтоВАЗі не є пріоритетом для Renault і він «швидше зосередився б на майбутньому, ніж на тому, щоб надолужити згаяне».
Зонненфельд і Тайан резюмують:
Генеральні директори американських компаній знають, що вести бізнес із Володимиром Путіним не просто неправильно - це поганий бізнес. Президент США повинен до них прислухатися: усвідомити наявні у нього можливості і дати російській економіці зазнати краху.
