У Британії б'ють на сполох через зростання розвіддіяльності РФ

Британія фіксує різке зростання розвіддіяльності з боку Росії: кількість обвинувачених у шпигунстві на користь іноземних держав досягла максимуму за останні десять років. Експерти і влада країни попереджають про посилення так званої «опосередкованої війни», яку Москва та інші держави-ізгої, на їхню думку, ведуть проти Сполученого Королівства.

Про це пише Dailymail.

За інформацією Mail on Sunday, 2023 року в Британії було пред'явлено звинувачення в шпигунстві 14 особам. Це різке збільшення з огляду на те, що з 2014 до 2023 року за аналогічними статтями було звинувачено лише трьох осіб. Із нових обвинувачених щонайменше семеро вже засуджені. Британські спецслужби зазначають, що це результат активної роботи з припинення підривної діяльності, яка, як підкреслюють військові, дедалі частіше здійснюється через треті сторони і злочинні групи.

Під шпигунською діяльністю маються на увазі допомога іноземним спецслужбам, передача конфіденційної інформації та змова з метою завдання шкоди національній безпеці. Згідно з офіційними даними, деякі злочинні угруповання, що діють у Великій Британії, можуть отримувати підтримку від недружніх держав.

Однією з найгучніших справ стало засудження шістьох громадян Болгарії, які проживали в Лондоні. Вони шпигували за журналістами, колишніми політиками та американською військовою базою в Німеччині в інтересах Росії. Серед них були Ваня Габерова, Катрін Іванова і Тихомир Іванчев. Розслідування показало, що Габерова, власниця салону краси, супроводжувала шпигуна Бісера Джамбазова в його поїздках, будучи переконаною, що він працює на Інтерпол.

Групу курирував 47-річний Орлін Руссев, який проживав у гостьовому будинку в Грейт-Ярмуті. Він визнав провину ще до початку суду. Під час обшуків у його номерах було знайдено камери, заховані у фальшивому камені, та інші шпигунські пристрої. Вважається, що ця мережа стежила за американською базою в Німеччині, де, як передбачалося, проходили навчання українські військові. Крім того, вона розробляла операцію зі спостереження за колишнім казахстанським чиновником і акцію біля посольства Казахстану в Лондоні в рамках плану з посилення впливу Росії в Центральній Азії.

Менш ніж за пів року до цього випадку у шпигунстві за Іран був визнаний винним колишній солдат британської армії Деніел Халіфе. З 2019 до 2021 року він збирав секретну інформацію і передавав її іранським агентам. Після втечі з в'язниці у 2023 році його заарештували і в лютому 2024 року засудили до 12 років ув'язнення за шпигунство і ще двох років за втечу.

Також останніми роками було засуджено охоронця британського посольства в Берліні, який передавав документи Росії, і колишнього співробітника оборонного відомства, який розкрив конфіденційні дані про британську ракетну програму.

На думку лорда Річарда Денната, екс-глави британської армії, збільшення кількості шпигунських справ - це наслідок зростаючої агресії Росії. Він зазначив, що Москва посилює гібридні атаки, оскільки не має в своєму розпорядженні ресурсів для ведення нових фронтів, а шпигунство стає одним з основних інструментів її впливу.

Парламентський комітет з оборони також висловив стурбованість. Його голова Тан Десі заявив, що в умовах зростаючої напруженості в Україні, на Близькому Сході та в Азії, Британія повинна зміцнювати свою безпеку і контррозвідку. Він наголосив на необхідності додаткових зусиль для захисту країни від загроз.

Заступник помічника комісара поліції Вікі Еванс повідомила, що за останні роки ворожа активність іноземних держав значно зросла. За її словами, такі режими загрожують людям, які живуть у Британії, проникають в організації та втручаються в демократичні та економічні процеси. Вона зазначила, що після набуття чинності новим Законом про нацбезпеку поліція отримала більше повноважень для виявлення та припинення такої діяльності.

Полковник Річард Кемп, який раніше очолював контртерористичну операцію в Афганістані, назвав нові дані тривожними. Він підкреслив, що йдеться про загрозу, спрямовану проти британської демократії та способу життя.

Влада Британії вважає, що посилення активності шпигунських мереж пов'язане не тільки із зовнішньою політикою Росії, а й з її прагненням до дестабілізації Заходу в умовах міжнародної ізоляції.