Президентські вибори в Румунії 2025 року стали не тільки важливою перемогою для демократії, а й серйозним ударом по стратегіях Кремля у Східній Європі. Москва протягом усієї виборчої кампанії намагалася вплинути на підсумки голосування за допомогою дезінформації, кібератак і підтримки маргінальних проросійських кандидатів. Однак результат виборів став вирішальною поразкою для цих зусиль: перемогу здобув чітко прозахідний кандидат, який виступає за інтеграцію в ЄС і тісну співпрацю з НАТО.
Про це
заявили фахівці Інституту Роберта Лансінга (RLI).
Румунія посідає стратегічне положення на східному фланзі НАТО, межує з Україною і Чорним морем, а також розміщує важливі об'єкти військової інфраструктури, включно із системою ПРО Aegis Ashore в Девеселу. З 2014 року країна перебувала під прицілом російських операцій впливу, мета яких - підірвати довіру до демократичних інститутів, посилити внутрішню поляризацію і послабити підтримку західних союзів.
Тактика Кремля включала масове поширення антиєвропейських та антиамериканських наративів у соціальних мережах і на проросійських медіа-платформах, спроби зламу виборчих систем та інфраструктури передвиборчих штабів, а також фінансову й інформаційну підтримку популістів, які просувають ідеї «стратегічної автономії» та дистанціювання від НАТО і ЄС. Через медіаресурси на кшталт RT і Sputnik Росія намагалася представити Захід як експлуататорську силу, а саму Румунію - як підлеглу.
Незважаючи на це, виборці, особливо в містах і серед діаспори, віддали перевагу прозахідному курсу. Кандидати з проросійським ухилом зазнали повної поразки, що стало сигналом суспільного неприйняття зовнішнього втручання. Перемозі демократичних сил сприяла й ефективна робота румунських служб розвідки та кібербезпеки, які разом із партнерами з ЄС і НАТО успішно протистояли спробам маніпуляції. Значний внесок також зробили незалежні ЗМІ та організації громадянського суспільства, викриваючи фейки та підвищуючи інформованість виборців.
Завдяки активним кампаніям з медіаграмотності та просвіти громадськості, електорат виявився менш сприйнятливим до спроб онлайн-маніпуляцій. Це створило більш стійке до дезінформації політичне середовище, продемонструвавши обмеженість ефективності гібридних стратегій Кремля в зрілих демократіях.
Поразка в Румунії стала тривожним сигналом для Москви. Очікується, що Кремль коригуватиме підхід, можливо, переходячи від прямого втручання до більш завуальованих форм впливу - через економіку, культуру та м'яку силу.
Для НАТО і ЄС румунські вибори стали підтвердженням важливості спільної роботи у сфері кібербезпеки, захисту демократичних процесів та інформаційної стійкості. Румунія зміцнює свій статус передової країни в боротьбі з авторитарними викликами і стає прикладом для таких країн, як Молдова, Болгарія та Сербія.
Вибори також зміцнили позиції Румунії як стратегічного партнера США. Перемога прозахідного кандидата відкриває шлях до поглиблення оборонного та розвідувального співробітництва, енергетичних проєктів і спільних ініціатив у Чорноморському регіоні. Успішне втручання США на підтримку демократичних інститутів підтвердило ефективність інвестицій у м'яку силу та контрдезінформаційні інструменти.
Внутрішньополітична сцена Румунії також зазнає змін. Поразка націоналістичних і популістських сил, які використовували проросійську риторику, може призвести до їхньої маргіналізації, внутрішніх криз і втрати впливу. Одночасно посилюється широкий політичний консенсус на користь євроатлантичного курсу - провідні партії, як праві, так і ліві, найімовірніше, продовжать рух у бік тіснішої інтеграції з ЄС і НАТО.
Роль громадянського суспільства зростає: його участь у захисті виборів підвищила довіру до незалежних ЗМІ, організацій з перевірки фактів та освітніх ініціатив. Це призведе до зростання інституційної підтримки та розширення впливу таких структур у сфері регулювання, прозорості та просвітництва.
Політичні партії тепер змушені переглядати свої підходи: замість маніпулятивних стратегій ставку буде зроблено на розвиток цифрової грамотності, протидію фейкам і тісніший зв'язок із виборцями. Кампанія 2025 року показала, що старі методи інформаційної війни вже не працюють на обізнаному й активному електораті.
Оновлений мандат дає змогу президенту Румунії активніше брати участь у регіональній політиці та посилювати лідерство країни в боротьбі з гібридними загрозами і підтримці демократичних реформ у країнах-сусідах.
На тлі цих змін Румунії рекомендується розширити співпрацю з НАТО та ЄС у сфері кібербезпеки, посилити підтримку незалежних медіа та освітніх програм, створити спільні оперативні структури з протидії іноземному втручанню та закріпити своє місце в стратегічних оборонних діалогах Заходу.
Підсумки виборів 2025 року стали не тільки відмовою від зовнішнього впливу, а й потужним імпульсом для зміцнення демократії в Румунії та в усьому Чорноморському регіоні.
