Росія стрімко розширила практику транснаціональних репресій, і саме Грузія - найближчий сусід РФ і головні «ворота» в Південний Кавказ - виявилася сьогодні ключовим майданчиком таких операцій. 
Такого висновку доходять аналітики Collective Action Brussels Think Tank і правозахисні організації «ОВД-Інфо», Vyvozhuk і Cedar, які вивчили, як змінювалася географія переслідування російських дисидентів після повномасштабного вторгнення в Україну, пише
Ехо КавказуДослідники зафіксували 118 епізодів тиску на опонентів Кремля в 15 країнах світу за 2014-2025 роки; 45 із них припали на Грузію - це найвищий показник у вибірці. З 2022 року найпоширенішою тактикою тут стала відмова у в'їзді. Тільки за перші сім місяців 2022-го грузинські прикордонники розвернули 3036 осіб, а весь 2022-й дав щонайменше 23 задокументовані випадки недопуску відомих критиків російського режиму. Формулювання у прикордонної служби одне - «інші причини, передбачені законодавством», що, на думку авторів доповіді, «робить процедуру непрозорою і створює сумніви в наявності неофіційних списків, які передають російські спецслужби».
Серед тих, кого Грузія не пустила під приводом «інших причин», - письменник Віктор Шендерович, журналісти телеканалу «Дождь» Михайло Фішман і Олександра Шевченко, соратниця Олексія Навального Любов Соболь і стендап-комік Гарік Оганісян. Водночас у країну без проблем в'їжджали російські публічні фігури-апологети війни: так, телеведуча Ксенія Бородіна - учасниця зборів екіпіровки для російських військових - відвідувала Тбілісі двічі, незважаючи на незаконну поїздку в окуповану Абхазію.
Відмови у в'їзді - лише вершина айсберга. Документ підтверджує, що Грузія фігурує також у більш жорстких епізодах: від політично вмотивованих затримань до отруєнь і викрадень. 2022 року в тбіліському готелі отруїли московську журналістку; 2023-го російського активіста Рафаїла Шепелєва виманили на територію підконтрольної Москві Південної Осетії і передали ФСБ. Автори підкреслюють: такі випадки «свідчать про розвиток тісної взаємодії російських і грузинських силових структур».
За даними звіту, з 2022 року темпи транснаціонального переслідування росіян зросли в 4-8 разів, а Грузія з транзитного вузла перетворилася на «зону високих ризиків» для політемігрантів. Експерти вважають, що російські спецслужби навмисно просувають тут стратегію «відмова у в'їзді» як найменш помітний, але найбільш масовий інструмент. «Він позбавляє дисидентів можливості знайти притулок та ізолює їх у транзитних коридорах», - йдеться в дослідженні.
Доповідь виводить проблему з рамок індивідуальних трагедій: транснаціональні репресії розглядаються як «експорт авторитарного суверенітету» і зростаюче випробування для всієї системи міжнародної безпеки. Автори закликають західні держави виробити загальний механізм моніторингу та реагування, а також переглянути статус Грузії як «безпечної країни» для втікачів від путінського режиму.
