Кремль інституціоналізував масштабні зусилля з експропріації китайських ядерних технологій під виглядом міжнародного співробітництва. Ця політика, санкціонована на найвищому політичному рівні, включає дипломатів, співробітників розвідки та посадових осіб Ростехнадзору і Росатома. 
Прискорений занепад російського ядерного сектора, викликаний фінансовими обмеженнями і технологічною стагнацією, змусив Кремль вдатися до крадіжок і таємних операцій під гаслами «дружби» і «партнерства». Оскільки «Росатом» все частіше не виконує свої зобов'язання, шпигунство стало стратегічною заміною інновацій,
заявили фахівці Інституту Роберта Лансінга (RLI).
За даними RLI, на найвищому рівні в Кремлі затверджено план, в якому задіяні дипломати, співробітники Служби зовнішньої розвідки, представники Ростехнадзору і керівництва держкорпорації Росатом. Завдання – отримати критично важливу конструкторську документацію і доступ до фахівців China Huaneng Group, Китайської національної ядерної корпорації та університету Цінхуа, які відповідають за технологію сферичних мікротвелів і гелієвого охолодження. Оперативне управління ведеться з двох резидентур у Відні: одна працює при посольстві Росії в Австрії, друга – при постійному представництві при міжнародних організаціях, де розташована штаб-квартира МАГАТЕ.
Джерела RLI відзначають, що деградація російського атомного сектора посилилася після введення західних санкцій: фінансування цивільних проектів Росатома, за оцінками аналітиків, у 2025 році забезпечено лише на 20–30 % від потреб. В умовах дефіциту коштів і власних розробок Кремль розглядає китайські напрацювання як «останній шанс» зберегти конкурентоспроможність на світовому ринку і виконати експортні контракти.
У вересні 2024 року на полях Генеральної конференції МАГАТЕ у Відні глава Ростехнадзору Олександр Трембіцький провів закриті переговори з керівником Національної адміністрації з ядерної безпеки Китаю Дун Баотуном. Російська сторона запропонувала внести зміни до міжвідомчої угоди, розширивши обмін науково-технічними матеріалами. Про зустріч не повідомлялося ні в прес-релізах Ростехнадзору, ні у відкритих документах МАГАТЕ, що, на думку експертів, підкреслює особливу значимість теми для Москви.
Паралельно у Відні заступник постпреда Росії Данило Мокін через неформальні контакти з китайськими дипломатами Сун Лі та Гуанхуей Лю вивчав можливість налагодження прямих каналів зв'язку з інженерами АЕС «Шидаовань» і розробниками реактора HTR-PM. RLI вказує, що подібна активність супроводжується спробами вербування через Росатом і Ростехнадзор, а також збором даних про співробітників профільних інститутів.
Прагнення до технологічного запозичення проявляється і в публічних заявах: 8 травня 2025 року глава Росатома Олексій Лихачов повідомив агентству ТАСС про переговори з Пекіном щодо будівництва нових енергоблоків у Китаї. RLI вважає, що справжня мета таких ініціатив – отримати доступ до передових рішень, а не реалізація комерційних проектів, тим більше що раніше Росія вже зірвала ряд зобов'язань, включаючи поставки обладнання для турецької АЕС «Аккую», через що Росатом готується судитися з Siemens.
Аналітики підкреслюють: запуск китайського HTR-PM зміцнив позиції Пекіна на світовому ядерному ринку, створивши конкуренцію традиційним постачальникам, у тому числі Росії. У відповідь російські спецслужби нарощують операції, ризикуючи підірвати довіру в двосторонніх відносинах. Доповідь попереджає, що успішна крадіжка технології не тільки порушить режим нерозповсюдження, але й посилить залежність третіх країн-партнерів від непрозорих рішень Москви, а саму МАГАТЕ поставить перед загрозою використання її майданчика в цілях промислового шпигунства.
