Ізраїльські удари вже знищили низку об'єктів ППО, військових цілей і уранових об'єктів, загинули високопосадовці та ядерні вчені. Іран — ключовий партнер москви і Пекіна у протистоянні США. Його дестабілізація позбавляє росію ще одного каналу впливу на Близькому Сході після втрати Сирії наприкінці 2024 року.
Китай та росія активно взаємодіють з Іраном у військовій, технологічній та репресивній сферах. Водночас загострення робить союз із Тегераном дедалі більш обтяжливим, пише
The Telegraph.
Особливе занепокоєння викликає перспектива виходу Ірану з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та пришвидшення ядерної програми. Ядерний Іран стане менш залежним від москви й Пекіна.
Китай, що імпортує до 2 млн барелів іранської нафти на день, особливо вразливий до атак Ізраїлю на енергетичну інфраструктуру Ірану. Будь-яке розширення конфлікту може також зачепити американські бази в ОАЕ та Саудівській Аравії, створюючи загрози для китайської енергетичної безпеки.
Затяжні санкції проти Ірану послаблюють і його економічний потенціал: Іран дедалі менш цікавий як торговельний та оборонний партнер для росії і Китаю. У перспективі військове співробітництво може перейти на бартер через брак валюти в Тегерана.
Підвищена дипломатична активність Кремля — дзвінки Путіна до Нетаньяху, президента Ірану, Трампа, а також вимога екстреної зустрічі МАГАТЕ — демонструє, що москва втрачає контроль над ситуацією. Подібної активності не було навіть у жовтні 2024 року. кремль явно побоюється неконтрольованої дестабілізації Ірану та регіону.
Китай діє обережніше, розраховуючи домовитись із будь-якою владою, яка залишиться після можливої зміни режиму, як це вже було в Афганістані та Сирії.
