Федеральна служба безпеки Росії посилила контроль за діяльністю російських вчених і розпочала масове полювання на так званих «китайських шпигунів» серед співробітників наукових установ. 
Про це пише
DW.
З 2022 року під переслідування потрапили 94 російських вчених, проти 43 з них порушено кримінальні справи. Щонайменше десять справ пов'язані із звинуваченнями в передачі секретної інформації Китаю. З 24 червня в Росії почав діяти новий закон, який зобов'язує наукові організації фіксувати всі міжнародні контакти в спеціальній цифровій базі і чекати узгодження ФСБ. За словами історика і соціолога Дмитра Дубровського, це фактично цифрова версія радянської системи контролю над наукою, коли ті ж органи, які дозволяли наукову співпрацю, пізніше звинувачували вчених у розголошенні державної таємниці.
Особливу увагу ФСБ приділяє співпраці з Китаєм. Ще з кінця 1990-х років російських вчених почали звинувачувати в шпигунстві на користь Китаю, одним з перших став фізик Валентин Данилов, який був засуджений на 14 років за нібито передачу секретів про вплив сонячної активності на супутники. У 2010 році заарештували професорів Євгена Афанасьєва і Святослава Бобышева, які в рамках узгодженого з ФСБ проекту читали лекції в Харбіні. Їх звинуватили в передачі відомостей про ракету «Булава», Афанасьєв помер у в'язниці, Amnesty International визнала їх політв'язнями.
З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ФСБ заарештувала відразу декількох вчених за звинуваченням у шпигунстві на користь Китаю. Найбільш резонансною стала справа Дмитра Колкера, який помер через три дні після арешту через важку хворобу. Приводом для звинувачень стали лекції, прочитані ним у Китаї в 2018 році. Колеги обвинувачених заявляють, що всі матеріали попередньо узгоджувалися з ФСБ і не містили секретних даних.
На думку експертів, ці переслідування пов'язані з побоюваннями російських спецслужб, що Китай активно вербує російських вчених, особливо в сферах аеродинаміки та безпілотних технологій. Однак офіційний Пекін ніяк не реагує на арешти росіян, не намагаючись публічно їх захищати. Історик Дубровський вважає, що багато справ порушуються для статистики, а посилення контролю над наукою лише призведе до ізоляції російської наукової спільноти та відтоку молодих кадрів.
