ГРУ організовує операції для залякування і контролю Грузії. Після російсько-грузинської війни 2008 року Москва розгорнула масштабні психологічні операції, спрямовані на підрив суверенітету Грузії і посилення впливу Росії на Південному Кавказі. 
Ці операції, координовані російською військовою розвідкою (ГРУ), поєднують фізичні дії з маніпулюванням громадською думкою для формування у грузинського суспільства почуття безпорадності та залежності від Москви, пише
Neweasterneurope.
Психологічні операції ГРУ включають стратегію повзучої анексії вздовж адміністративного кордону з окупованими регіонами Південної Осетії та Абхазії. З 2013 року російські та сепаратистські сили під покровом ночі переміщали прикордонні стовпи, встановлювали паркани з колючого дроту і переносили знаки «Державний кордон» вглиб грузинської території. Ці дії призводили до того, що мешканці сіл раптово опинялися на окупованій території і втрачали свої будинки та поля. У селі Тамарашені, наприклад, фермерів змусили терміново зібрати врожай під загрозою виселення.
Крім бордеризації, ГРУ застосовує тактику викрадень мирних жителів, які виявляються незаконно затриманими за «перетин кордону». Тільки в 2017 році було зафіксовано понад 126 таких випадків. Ці дії не тільки руйнують життя конкретних людей, а й формують серед населення атмосферу страху і безнадії. Стратегія спрямована на поступове виснаження рішучості Грузії захищати свою територію. Відсутність жорсткої міжнародної реакції посилює почуття покинутості і деморалізує місцеві громади.
Після вторгнення Росії в Україну в 2022 році Кремль активізував іншу психологічну операцію — нагнітання загрози нової війни для тиску на грузинське суспільство і владу. ГРУ поширило наратив про те, що прагнення Грузії до НАТО або ЄС неминуче призведе до повторення сценарію 2008 року. У 2024 році в Грузії навіть з'явилися рекламні щити, що протиставляли мирні грузинські міста зруйнованим українським, щоб налякати громадян. Пересування російських військ уздовж кордону з окупованими регіонами доповнювали риторику, роблячи загрозу більш відчутною. Кремль через підконтрольні ЗМІ та офіційні заяви звинувачував Захід у нібито підготовці «Тбіліського майдану», щоб створити образ Росії як єдиної гарантії стабільності.
Третя ключова операція ГРУ спрямована на підрив віри грузин у можливість протистояти Москві. Росія послідовно поширює наратив про свою непереможність, стверджуючи, що опір безглуздий, а сама Росія нібито має законне право домінувати на Південному Кавказі. Цей міф підкріплюється не тільки пропагандою, але й конкретними діями, такими як передача стратегічних об'єктів в Абхазії під контроль Росії, що демонструє здатність Кремля безкарно зміцнювати позиції на грузинській землі. Антизахідні наративи активно поширюються через десятки підтримуваних Росією організацій і медіа в Грузії, які виправдовують російську окупацію і звинувачують Захід у провокаціях. Заяви про те, що дії Росії в Грузії та Україні є оборонними заходами, покликані перекласти відповідальність за агресію і руйнування на західні країни.
Економічна залежність стала ще одним інструментом тиску: обсяг торгівлі між Росією і Грузією в 2023 році склав майже 2,4 мільярда доларів, що на 47% більше, ніж у 2021 році, що посилює вплив Москви на економіку країни і деморалізує тих, хто прагне до євроатлантичної інтеграції. ГРУ відіграє ключову роль у координації всіх цих психологічних операцій, поєднуючи дезінформацію, кібератаки та використання проксі-структур для посилення ефекту. Досвід ГРУ в гібридній війні дозволяє Росії методично руйнувати впевненість грузинів у власному майбутньому без Москви.
З 2013 року ці операції стали постійним інструментом тиску на Грузію, підштовхуючи країну до вибору між підпорядкуванням російським інтересам або пошуком більш рішучої міжнародної підтримки для збереження незалежності та демократичних прагнень.
