Росія, Північна Корея і Китай формують новий геополітичний трикутник в Азії, який може змінити баланс сил в регіоні і створити серйозні виклики міжнародній безпеці.
Про це
заявили фахівці Інституту Роберта Лансінга, підкресливши, що поглиблення зв'язків між Москвою і Пхеньяном на тлі підтримки з боку Пекіна закладає основу нового стратегічного альянсу з вираженою антизахідною спрямованістю.
У міру того як Росія шукає нові джерела озброєння, політичну підтримку і економічні обхідні шляхи на тлі міжнародної ізоляції, Північна Корея отримує у відповідь доступ до сучасних російських військових технологій, дипломатичну легітимацію і критично важливу економічну допомогу. Це зближення, на думку аналітиків, вже виходить за рамки тактичної взаємодії і переходить у формат стійкого партнерства.
Росія, за даними дослідження, активно використовує артилерію, ракети і, можливо, балістичне озброєння північнокорейського виробництва для продовження війни проти України. Одночасно Кремль відроджує партнерські зв'язки, що склалися ще в період Холодної війни, щоб створити додатковий тиск на Захід, відволікаючи увагу США та їх союзників на Азіатсько-Тихоокеанський регіон.
У свою чергу, Північна Корея, поставляючи зброю Росії, розраховує на отримання супутникових, ракетних і ядерних технологій, що може прискорити розвиток її програм створення міжконтинентальних балістичних ракет і мініатюризації ядерної зброї. Крім того, дипломатичне зближення з Росією дозволяє Пхеньяну посилити міжнародну суб'єктність і послабити режим санкцій за рахунок бартерної торгівлі і таємних фінансових каналів.
Китай при цьому зберігає двозначну позицію. З одного боку, Пекін стурбований можливою ескалацією і втратою впливу на Пхеньян, з іншого — мовчазно допускає зміцнення російсько-північнокорейської осі як частину більш широкої стратегії протидії впливу США. Посилення Москви в Пхеньяні послаблює монополію Китаю на відносини з КНДР, але також надає Пекіну можливість залишатися в тіні і уникати прямих звинувачень у дестабілізації регіону.
На думку аналітиків RLI, формування трикутника Росія-КНДР-Китай несе стратегічні ризики. Це може дестабілізувати Корейський півострів, підштовхнути Північну Корею до нових ракетних випробувань і провокацій, посилити напруженість у відносинах з Південною Кореєю, Японією і США. Можлива також передача Пхеньяну тактичних ядерних ноу-хау, що підірве регіональне стримування. Тристороннє співробітництво може остаточно зірвати зусилля з відновлення шестисторонніх переговорів і зруйнувати дипломатичні механізми нерозповсюдження.
У доповіді підкреслюється, що діючі санкції проти КНДР і Росії стають все менш ефективними. Китай і Росія блокують нові резолюції Ради Безпеки ООН і перевірки, а використання підставних компаній, криптовалют і морської контрабанди ускладнює правозастосування. Міжнародна координація слабка, а Пхеньян пристосувався до життя в ізоляції. Крім того, термінова потреба Росії в озброєнні та ресурсах в умовах війни переважає будь-які побоювання щодо міжнародних наслідків.
Серед найбільш ймовірних сценаріїв — розширення технологічного співробітництва, в тому числі поставки Росією супутникового обладнання та систем наведення для північнокорейських ракет. Можлива також нова ракетна криза, якщо Пхеньян вирішить провести провокаційні випробування на тлі ескалації в Тайвані або посилення бойових дій в Україні. За оцінкою RLI, міжнародний санкційний режим ризикує остаточно втратити свою ефективність.
Аналітики підкреслюють, що партнерство Москви і Пхеньяна, яке складається, — це не просто ситуативна домовленість, а частина більш широкого євразійського альянсу, що кидає виклик існуючому світовому порядку. Китай поки що зберігає нейтралітет, але ризикує втратити контроль над тим, що відбувається. Загострення ситуації в Північно-Східній Азії може вийти за межі регіональної кризи і вдарити по глобальній безпеці, особливо в сфері нерозповсюдження ядерної зброї.
