У відносинах Росії та Азербайджану настав «складний період».
Про це заявив так званий "спікер" кремля Дмитро Пєсков.
Він висловив надію, що напруженість мине, оскільки у країн «є збіг інтересів», а співпраця «має міцну основу» і «приносить взаємну вигоду». «Нам дуже важливо, щоб в Азербайджані поважали росіян», - також підкреслив Пєсков. За його словами, у самій Росії переслідують тільки тих представників азербайджанської діаспори, які порушують закон. Водночас Пєсков прокоментував намір Баку подати до суду на Москву через катастрофу пасажирського літака AZAL, який було підбито в небі над Чечнею. "Це право Азербайджану. Ми очікуватимемо на офіційний вердикт усіх розглядів", - підсумував Пєсков.
Напередодні президент Азербайджану Ільхам Алієв на міжнародному форумі в Ханкенді порадив Україні «ніколи не здаватися», «не погоджуватися на окупацію» та анонсував позов проти Росії у зв'язку з катастрофою пасажирського літака 25 грудня 2024 року, в якій загинули 38 осіб. Також він прийняв від української журналістки шеврони ЗСУ і побажав «продовжувати так само». Після цього z-патріоти стали погрожувати Азербайджану війною, а в Держдумі закликали «проінвентаризувати всю сферу відносин» із республікою, не плекаючи ілюзій щодо «стратегічного партнерства» і союзництва. «Ми стоїмо перед загрозою втрати будь-якого впливу на південь від Північного Кавказу», - констатував перший заступник голови комітету у справах СНД Костянтин Затулін.
Відносини між Росією та Азербайджаном почали погіршуватися після катастрофи літака AZAL: лайнер підбили над Грозним під час відбиття атаки українських безпілотників і не дали йому приземлитися в сусідніх російських містах, через що він був змушений летіти через Каспійське море до Казахстану та впав в Актау. Баку зажадав покарати винних, виплатити компенсації сім'ям загиблих і постраждалим, а також відшкодувати збитки за втрату літака. Однак реакції не було. Після цього Азербайджан закрив представництво Росспівробітництва - «Російський дім» у Баку і заблокував низку пропагандистських російських ЗМІ, включно з “Царьградом” бізнесмена Костянтина Малофєєва і «Газпром-медіа», що належить «Матч ТВ».
Черговий виток ескалації почався наприкінці червня. Тоді під час масових обшуків і затримань у будинках азербайджанців у Єкатеринбурзі у справах багаторічної давнини загинули брати Зіяддін і Гусейн Сафарови, яких вважали основними підозрюваними в розправі над бізнесменом Юнісом Пашаєвим. МЗС Азербайджану вимагає розслідувати подію, звинувативши співробітників ФСБ у «звірячому вбивстві» уродженців республіки. Також влада скасувала всі спільні з Росією заходи.
Після цього силовики обох країн провели серію арештів. У Баку 30 червня було затримано семеро співробітників кремлівського агентства Sputnik. Двох із них - главу редакції Ігоря Картавих і шеф-редактора Євгена Бєлоусова - заарештували за обвинуваченням у шахрайстві, незаконній підприємницькій діяльності та відмиванні злочинних доходів. Баку вважає їх співробітниками ФСБ під прикриттям. Потім було затримано ще 11 росіян. Їх звинуватили в причетності до ОЗУ, контрабанді наркотиків і кіберзлочинах. Правозахисники та ЗМІ ідентифікували затриманих і дійшли висновку, що це випадкові люди, які в різний час приїхали в республіку. Більшість із них - айтішники.
16 липня суд у Єкатеринбурзі відправив у СІЗО сина керівника азербайджанської діаспори Уралу Мутвали Шихлінські, якого звинуватили в застосуванні насильства щодо представника влади (стаття 318 КК).
