Арешт російського шпигуна в Естонії розкрив масштаб прихованих операцій Москви поблизу кордонів НАТО і посилив тривогу країн Балтії на тлі зростаючого тиску з боку російських і білоруських спецслужб. 
Про це пише
Bloomberg.
Цього тижня суд засудив Павла Капустіна, громадянина Росії, який проживає в Естонії, до більш ніж шести років позбавлення волі за шпигунство на користь Росії. Його визнано винним у передачі розвідувальної інформації ФСБ з 2022 по 2024 рік.
Капустін далеко не перший засуджений в Естонії за шпигунство. Ця країна засудила більше російських агентів, ніж будь-яка інша держава НАТО або Європейського союзу. Серед найрезонансніших справ - викриття «крота» всередині власної розвідки та посадовця, який мав доступ до секретної інформації НАТО.
Серія таких вироків і депортацій відображає зростаюче занепокоєння в Естонії, що межує з Росією, особливо після початку повномасштабного вторгнення Москви в Україну 2022 року. Естонія залишається одним із найрішучіших союзників Києва й активно переозброюється для стримування можливої агресії з боку Росії.
Естонія, яка вийшла зі складу Радянського Союзу 1991 року, має складні відносини зі східним сусідом. Незважаючи на те, що багато російськомовних жителів країни підтримують особисті зв'язки з Росією, влада Таллінна настійно не рекомендує їм перетинати кордон, попереджаючи про ризик вербування з боку російських спецслужб. Естонське Агентство національної безпеки повідомило цього тижня про нові спроби Москви залучити місцевих жителів до співпраці.
Серед звинувачень проти Капустіна - передача ФСБ відомостей про політичні настрої російськомовної громади Естонії. Влада заявляє, що Росія впродовж багатьох років прагне використовувати цю громаду у своїх інтересах.
Схожа ситуація спостерігається і в інших країнах Балтії. У Литві влада повідомила, що білоруська діаспора стикається з тиском з боку спецслужб Олександра Лукашенка, які поєднують залякування з обіцянками нагород. Литва особливо стурбована майбутніми у вересні масштабними військовими навчаннями в Білорусі, поблизу її кордонів, у яких візьмуть участь тисячі білоруських і російських військовослужбовців.
На тлі цих подій жителі східного флангу ЄС дедалі частіше відчувають, що від війни, яка вирує поруч, неможливо відгородитися, зазначає видання.
