Нові санкції адміністрації Дональда Трампа проти російської енергетики почали діяти негайно, різко скоротивши потоки російської нафти до Індії та Китаю. Президент США прагне позбавити кремль основного джерела фінансування війни проти України, використовуючи економічний тиск як інструмент досягнення миру.
Про це пише
The Guardian.
Протягом кількох годин після запровадження санкцій проти «Роснефти» та «Лукойлу» ціни на нафту на світових ринках зросли на 6%, а найбільші нафтопереробні заводи Індії та державні компанії Китаю тимчасово призупинили закупівлі російської нафти.
За даними аналітика Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Люка Вікендена, потенційна втрата цих ринків може позбавити Кремль до 7,4 млрд доларів щомісячних доходів, з яких понад 3,5 млрд напряму надходять до військового бюджету.
У вересні обсяги імпорту російської сирої нафти Індією вже впали на 38%, до найнижчого рівня з 2022 року. Загальні енергетичні доходи росії впали на 4% за місяць, до мінімуму з початку повномасштабного вторгнення. Водночас Пекін звинуватив Вашингтон у «економічному примусі» та пригрозив «контрзаходами» у разі шкоди своїм інтересам.
На тлі цих подій Європейський Союз, попри санкції, залишається найбільшим покупцем російського зрідженого природного газу (приблизно 50% експорту) та основним імпортером трубопровідного газу (35%). Найактивніше російське викопне паливо купують Угорщина та Словаччина, тоді як Франція, Бельгія й Нідерланди продовжують закупівлі СПГ, частково для його реекспорту в інші країни ЄС.
Санкційна політика Трампа може не лише послабити російську економіку, а й зміцнити позиції США як провідного постачальника енергоресурсів до Європи.
Водночас, як зазначив директор Центру фінансів і безпеки Том Кітінге, ЄС несе «ганебну пляму», фінансуючи Кремль навіть через обмежені закупівлі російського палива:
«США зробили за 24 години більше, ніж Європа за пів року. Питання лише в тому, скільки українців загине до 2027 року, коли ЄС обіцяє повністю відмовитися від російського газу».
