Уряд РФ вперше розмістить державний борг у китайських юанях, щоб покрити дефіцит федерального бюджету, який за підсумками року вп'ятеро перевищить початковий план.
Російський Мінфін планує випустити юаневі облігації на внутрішньому ринку на загальну суму 300-400 млрд рублів, повідомляє
Reuters з посиланням на п'ять джерел, знайомих із ситуацією.
Папери будуть розміщуватися на Московській біржі і мати термін погашення від 3 до 10 років. «Вони хочуть 3-4 (випуски) на суму приблизно 100 мільярдів рублів (8,6 млрд юанів) кожен», — розповів одне з джерел агентства. За словами іншого, угода може відбутися в кінці грудня. Мінфін розраховує на широке коло інвесторів — від фізичних осіб до банків і керуючих компаній.
Російська влада більше 10 років намагалася випустити юаневі облігації в Китаї, але домовитися про умови з Пекіном так і не вдалося. ЦБ КНР дозволяє розміщувати лише панда-бонди, кошти від яких не можна виводити за межі Китаю.
За словами джерел Reuters, Мінфін вже провів зустрічі з потенційними покупцями, рекламуючи їм свої юаневі папери. Співрозмовник агентства у відомстві підтвердив, що борг у юанях готується і скоро про нього буде оголошено офіційно.
Гроші гостро потрібні уряду: за розрахунками Мінфіну, дефіцит бюджету в цьому році досягне 5,7 трлн рублів замість початкового плану в 1,2 трлн. Нафтогазові доходи казни до кінця вересня впали на 20%, митні збори на 19%, а надходження несировинних податків хоча і зростають, але відстають від плану. Згідно з поправками до бюджету, ПДВ буде зібрано на 1,19 трлн рублів менше, ніж очікувалося, податку на прибуток — на 167 млрд рублів менше, утильзбору — на 440 млрд рублів менше.
Де-факто через юаневі облігації дефіцит бюджету можуть профінансувати держкорпорації, які отримують виручку в китайській валюті. На початку тижня Мінфін дозволив їм розміщувати вільні кошти на фондовому ринку, в тому числі в боргових цінних паперах.
«Ходили чутки про те, що одна з найбільших нафтогазових компаній бажає взяти участь, так би мовити, на ринку державного боргу», — розповідає головний економіст «Ренесанс Капіталу» Андрій Мелащенко. Репатріацію валюти з-за кордону можуть проводити «Роснефть» і «Лукойл», які нещодавно потрапили під санкції, не виключає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.
У держбанків також є потреба у валютних облігаціях, продовжує Мелащенко: «Йде погашення валютного боргу, і якщо ви не хочете, щоб у банків зламалися нормативи і поїхала вся валютна позиція, ви повинні замістити це чимось. Баланс треба підтримувати, тому тут розміщення буде доречним».
Російські компанії вже активно займають юані. За розрахунками Cbonds, на сьогоднішній день в обігу на ринку знаходяться юаневі корпоративні облігації на 166,83 млрд юанів. Цей інструмент в основному користується популярністю у експортерів, які стали залучати борг в юанях на локальному ринку після того, як санкції відрізали їм доступ до західного ринку капіталу, зазначає Reuters.
