Витрати Росії на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) після початку війни з Україною обвалилися до мінімуму в сучасній історії країни. 
Такі дані в доповіді «Російська економіка: виклик кинуто» наводить головний економіст ВЕБа Андрій Клепач.
Згідно з доповіддю Клепача, минулого року на НДДКР у країні було виділено менше ніж 1% ВВП. У довоєнні роки цей показник тримався між 1% ВВП і 1,1% ВВП, а на піку, в середині 2000-х досягав 1,3% ВВП.
Відтоді фінансування наукових розробок скоротилося на чверть, а його поточні рівні виявилися навіть нижчими від значень 1990-х, коли країна розсьорбувала наслідки банкрутства СРСР із гіперінфляцією і зупинкою цілих галузей економіки.
Росія залишається чистим імпортером технологій, випливає з даних у доповіді Клепача: щорічно країна закуповує результати іноземних НДДКР на 1,5% ВВП, а з урахуванням ноу-хау - на 2% ВВП.
Частка наукомісткого сектора у ВВП становить 22%, а якщо брати базову матеріальну частину - близько 12%. Це майже втричі нижче, ніж у США та Європі, де цей показник перевищує 30% ВВП, вказує Клепач.
«Як і раніше складно», за його словами, йде процес заміщення імпорту в складних технологічних галузях. Усі машинобудівні галузі дають 1,7% доданої вартості щорічно, а ввозиться в країну оборонобудування більш ніж удвічі більше - на 4% ВВП. Значна частина комплектуючих, каталізаторів, якісної сировини тощо для виробництва «вітчизняних» якісних ресурсів досі надходить з-за кордону, зазначає Клепач
"Проблема в тому, що чим якісніший ресурс, тим вища його складність і тим вища залежність від імпорту. Тож так званий якісний перехід в економіці у нас досі не завершився і є вкрай вразливим", - робить висновок він.
Слідом за фінансуванням наукових досліджень у Росії скорочується кадрова база науки, по якій вдарила війна з Україною, що спровокувала масовий від'їзд учених за кордон. На початок 2024 року в країні залишалося 338,9 тисячі дослідників - мінімум у сучасній історії. Порівняно з початком 2000-х учених стало менше на 20%, а якщо порівнювати з останніми роками СРСР - практично втричі.
Кількість співробітників із науковим ступенем кандидата або доктора наук за останні 10 років скоротилася на 20%: минулого року таких було 89,6 тисячі осіб, а 2015-го - 111,0 тисячі.
