За даними Kpler, дедалі більше барелів з росії, Ірану та Венесуели не знаходять покупців і накопичуються у вигляді «плаваючих» запасів, що стає прямим наслідком санкційного тиску та погіршення ринкової кон’юнктури.
Сукупний обсяг такої нафти наближається до 400 млн барелів. Вирішальну роль відіграють слабкий попит в Азії, логістичні обмеження та небажання окремих імпортерів брати на себе санкційні ризики.
Водночас експортери, насамперед росія, продовжують відвантаження, що лише поглиблює дисбаланс між пропозицією і реальними можливостями збуту.
Затримки суден, тривалі простої танкерів і ускладнена розвантаження призводять до фактичного «заморожування» значних обсягів сировини в морі. Для російської нафти це означає додатковий тиск на ціни, зростання транспортних витрат і подальше звуження кола потенційних покупців.
