Європейський Союз може офіційно вимагати від Російської Федерації радикального скорочення чисельності своїх збройних сил, а також повного виведення військ з територій Молдови та Грузії під час майбутніх переговорів щодо припинення війни проти України.
Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас на саміті глав міністерств закордонних справ країн Євросоюзу в Лімасолі.
За її словами, питання європейської безпеки не можуть обмежуватися виключно українськими кордонами, тому до порядку денного мають бути включені вимоги щодо ліквідації російської військової присутності в невизнаних Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії. Каллас підкреслила, що фундаментальним інтересом Європи є припинення перебування цих військ на чужих територіях і припинення російського втручання у вибори в інших державах.
Глава євродипломатії прямо підтвердила поширені в засобах масової інформації повідомлення про те, що Євросоюз ухвалив рішення поки що не призначати конкретного єдиного переговірника для контактів з Володимиром Путіним. Каллас назвала спроби нав’язати Брюсселю обговорення цієї фігури «пасткою з боку Росії». Вона пояснила, що Москва намагається втягнути європейські країни в суперечки про те, хто саме уповноважений говорити з російською стороною, і вже намагається диктувати, хто для них є підходящим або невідповідним співрозмовником. Каллас закликала ЄС не піддаватися на ці хитрощі, нагадавши, що переговорний процес — це завжди колективна робота, де змістовна частина вимог і пунктів набагато важливіша за особистість конкретного спікера.
Відповідаючи на запитання про конкретне наповнення майбутніх переговорних пунктів з боку Євросоюзу, Каллас вказала на необхідність суворого виконання Росією міжнародних угод, за якими вона зобов’язалася поважати суверенітет сусідів і відмовлятися від нападів.
Дипломат зазначила, що будь-які поступки, яких РФ вимагає від української сторони, мають виконуватися дзеркально. Зокрема, якщо йдеться про скорочення збройних сил України, ця вимога має в рівній мірі стосуватися й самої Росії. Каллас відкрито визнала, що сформульована нею позиція є максималістським підходом, однак додала, що поточний російський підхід так само ґрунтується виключно на максималістських вимогах, що робить жорстку дзеркальну позицію Брюсселя цілком виправданою.
