Головна недільна газета Ізраїлю «Єдіот Ааронот» підсумувала загальні настрої в країні щодо домовленостей Дональда Трампа з Тегераном заголовком «Погана угода». 
Про це пише
The New York Times.
Протягом минулого року Ізраїль вів дві війни проти Ірану, останню з яких розпочали наприкінці лютого за участю військ США. Проте наразі ізраїльська сторона, яка не брала участі в переговорах Білого дому, опинилася поза межами потенційного мирного врегулювання. Попри відсутність офіційного тексту меморандуму, оприлюднених у ЗМІ деталей виявилося достатньо для хвилі обурення серед ізраїльських політиків усіх напрямків.
Згідно з наявною інформацією, першочерговий меморандум передбачає відновлення судноплавства в Ормузькій протоці та зняття американської блокади з іранських портів. Квітневе припинення вогню продовжать на 60 днів для проведення детальних перемовин щодо санкцій та ядерної програми. Такий план кардинально відрізняється від цілей, які на початку воєн задекларував прем'єр-міністр Беньямін Нетаньягу, а саме: повне усунення ядерної та балістичної загроз, припинення фінансування Тегераном угруповань «Хезболла», ХАМАС і хуситів, а також створення умов для повалення іранського режиму.
Колишній виконувач обов’язків радника Нетаньягу з нацбезпеки Джейкоб Нагель зазначив, що Трамп у будь-якому разі оголосить про «повну перемогу». Проте експерт звернув увагу, що балістичні ракети та підтримка проксі-груп взагалі не згадуються серед тем майбутніх переговорів. Опозиційні політики висловилися ще жорсткіше: ексміністр оборони Авігдор Ліберман назвав угоду катастрофою для Ізраїлю, а лідер парламентської опозиції Яїр Лапід охрестив її одним із найшокуючих провалів у сфері безпеки та зовнішньої політики.
Чинні ізраїльські посадовці здебільшого утримуються від коментарів через небажання псувати відносини з Трампом. Нетаньягу у своїй заяві лише запевнив, що Іран не матиме ядерної зброї, і вони з президентом США повністю згодні у цьому, уникнувши згадок про ракети чи проксі. Тим часом анонімне джерело в Ізраїлі окреслило головні проблеми пропозиції: відсутність чітких рішень щодо збагаченого урану, фінансове підживлення іранської скарбниці замість її виснаження, а також вимушене призупинення військової кампанії проти «Хезболли» в Лівані.
Новий раунд бойових дій у Лівані спалахнув після обстрілів з боку «Хезболли» наприкінці лютого, одразу після початку американо-ізраїльської війни проти Ірану. Тегеран наполягає на зв'язку між миром та ліванським кейсом, і хоча Ізраїль намагався цього не допустити, його вплив на Трампа наразі обмежений. З огляду на парламентські вибори, що мають відбутися до кінця жовтня, Нетаньягу перебуває під серйозним внутрішнім тиском. Водночас він уникає публічних суперечок із Трампом, оскільки тісні відносини з ним є його вагомим політичним козирем. Напругу посилює і недільний інцидент, коли Ізраїль ударив по командному центру «Хезболли» в Бейруті, після чого Трамп закликав до стриманості та гостро розкритикував Тель-Авів, заявивши, що нападу не мало статися.
