Після удару безпілотників по нафтопереробних заводах у Татарстані «Татнефть» – п'ята за величиною нафтогазова компанія Росії – запровадила ліміти на продаж пального на своїх АЗС. Обмеження охопили вже понад десять регіонів – від Москви та Петербурга до Поволжя й Уралу, а в окупованому Криму паливна криза зруйнувала початок туристичного сезону. 
Про це повідомляє
The Moscow Times.
З 14 червня на заправках «Татнефті» введено жорсткі норми відпуску: не більше 20 літрів бензину та 40 літрів дизельного пального на легковий автомобіль, а для вантажівок – не більше 200 літрів. Оператор гарячої лінії компанії підтвердив обмеження, однак зазначив, що причини та строки їх дії наразі невідомі. Загалом «Татнефть» має дві тисячі заправок у п'яти державах, 800 з яких розташовані в Росії.
Ліміти почали запроваджувати з 13 червня – спочатку в Татарстані, а потім швидко поширились на Удмуртію, Москву, Петербург, Оренбурзьку, Нижегородську, Воронезьку, Самарську та ряд інших областей. У Самарській одна з місцевих мереж тимчасово ввела ліміти на 19 заправках, а місцева влада пообіцяла «закрити дефіцит» впродовж двох днів.
Поштовхом до кризи стала атака безпілотників 12 червня на нафтопереробні заводи в Нижньокамську. Після ударів і пожеж на «Танеко» – найбільшому НПЗ «Татнефті» – підприємство повністю зупинило переробку сировини на обох первинних установках сукупною потужністю 43 000 тонн на добу. За підсумками 2024 року завод переробив 17 млн тонн нафти та виробив 2,7 млн тонн автобензину, 8,5 млн тонн дизельного пального і 1,3 млн тонн нафтового коксу.
Водночас у ніч проти 12 червня безпілотники вразили також НПЗ «ТАИФ-НК» у тому ж Нижньокамську та хімічне підприємство «Тольяттікаучук» у Самарській області. За оцінками аналітиків Energy Intelligence, обсяги нафтопереробки в Росії через українські атаки на початку червня впали нижче 4 млн барелів на добу – до найнижчого показника за 21 рік. Простоює вже майже третина потужностей НПЗ – 2,14 млн барелів на день.
За оцінкою видання «7×7», станом на 10 червня з дефіцитом пального та перебоями в постачанні зіткнулися не менше 25 регіонів Росії — без урахування окупованих українських територій. Якщо ж додати шість захоплених регіонів – Крим, Севастополь, Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області – кількість проблемних регіонів сягає 31. Раніше Росія запровадила жорсткі обмеження і на заправку літаків у великих аеропортах — пальне відпускають виключно в обсягах, потрібних для конкретного рейсу.
Паливна криза завдала відчутного удару по туристичній галузі окупованого Криму напередодні пікового літнього сезону. Близько 80% туристів приїжджають на півострів автомобілем, тому нестача пального безпосередньо вдарила по бронюваннях.
Директор туркомпанії TurEtno Олена Штрінгель повідомила, що близько 80% бронювань на червень вже скасовано, а кількість анульованих резервацій на липень і серпень сягнула половини від загального числа. За її словами, клієнти активно бронювали путівки ще наприкінці 2025 року, і до травневих свят компанія виконала 60–70% річного плану продажів. Після виникнення проблем з пальним скасування різко прискорилися – TurEtno повертає клієнтам повну вартість турів, включно з комісією.
Схожа ситуація і в готельному бізнесі. Представник готелю «Рассвети-Закаты» в Бахчисарайському районі повідомив, що кількість скасувань за останні десять днів перевищила торішній річний показник: зараз заклад працює із завантаженням 30% замість звичних для червня 65–70%. Власники гостьових будинків поблизу Алушти розповіли, що скасовано близько 90% червневих броней – до них дістався лише кожен десятий очікуваний гість.
Ще більшими є втрати виноробів, які залежать від туристичних відвідувань. Винороб Олег Репін повідомив, що 70–80% замовників екскурсій по виноградниках за минулий тиждень відмовилися від поїздок. «Вони сказали, що з об'єктивних причин не приїдуть до Криму», – зазначив він.
Міністр економіки анексованого Криму Ануш Агаджанян визнав наслідки кризи для економіки: «Це в будь-якому разі удар по економіці, і треба говорити про це відкрито».
