США та Іран уклали меморандум про взаєморозуміння, який відкриє Ормузьку протоку і дасть 60 днів на переговори щодо ядерної програми. Але Ізраїль, який не брав участі в переговорах, оголосив, що угода на нього не поширюється.
Про це повідомляє Reuters.
Меморандум між США та Іраном підписуватимуть у п'ятницю в Швейцарії – від американської сторони підпис поставить віцепрезидент Джей Ді Венс. Трамп оголосив, що угода «вже підписана», хоча її повний текст досі не оприлюднено.
Питання ядерного арсеналу Ірану, його балістичних ракет і підтримки регіональних угруповань на кшталт «Хезболли» в меморандумі не порушено – їх відкладено на 60-денний переговорний період. Обидві сторони вже пропонують різні версії того, що саме погоджено: Вашингтон наполягає, що Іран зобов'язався ніколи не мати ядерної зброї, Тегеран стверджує, що «поступився небагатьом».
Єрусалим не брав участі в переговорах і дізнався про їх завершення фактично в останній момент. Один із старших ізраїльських чиновників назвав меморандум «жахливим для Ізраїлю», додавши, що так вважають усі – від прем'єра до начальника Генштабу.
На прес-конференції в Єрусалимі Нетаньяху оголосив, що ізраїльські війська залишаться в південному Лівані і збережуть «свободу дій» у відповідь на атаки «Хезболли». «Іран вимагав нашого виведення, але я стояв твердо», – сказав він. Питання ядерної програми, балістичних ракет і підтримки регіональних угруповань – саме те, заради чого Ізраїль починав цю війну, – в меморандумі навіть не порушено.
Ізраїльські чиновники вважають майже певним, що 60-денний термін буде продовжено до 90 днів, а США тим часом збережуть свою військову присутність у регіоні – що де-факто пов'яже руки Ізраїлю.
Нетаньяху, якому восени загрожують програшні вибори, опинився в пастці: він роками переконував виборців, що його особливі стосунки з Трампом – його головна перевага. Тепер вона розсипалася. За даними опитування Інституту ізраїльської демократії, лише 41% єврейських ізраїльтян вважають, що Трамп справді дбає про їхню безпеку, – у березні таких було 64%.
Угода відкрила внутрішній фронт і для самого Трампа. «Яструби» в Республіканській партії вже охрестили її «тактичною катастрофою». Консервативний коментатор Ерік Еріксон написав в X, що Трамп «капітулював перед Іраном». Сенатор Ліндсі Грем, який підтримував війну, зізнався, що стурбований розбіжностями між американською та іранською версіями меморандуму.
Американські споживачі теж навряд чи відчують полегшення швидко. Ціни на бензин знизяться, але залишатимуться приблизно на долар за галон вищими, ніж до початку війни. Повне відновлення постачання нафти через Ормузьку протоку до довоєнного рівня – «це історія 2027 року», заявив Reuters Девід Жорбеназе з аналітичної компанії ICIS.
Рейтинг схвалення Трампа тим часом виріс на один пункт – до 36%, свідчить свіже опитування Reuters/Ipsos. Утім, це залишається одним із найнижчих показників за всю його політичну кар'єру. На парламентських виборах 3 листопада демократи наразі ведуть із рахунком 41% проти 38%.
Попри всі ризики, Трамп досяг того, чого не вдалося жодному попередньому президенту: сів за стіл із Тегераном. Але найскладніші питання – ядерна програма, санкції, ракети, «Хезболла» – лишилися на потім. Обидві сторони мають 60 днів, щоб вирішити те, що десятиліттями не піддавалося вирішенню.
Якщо домовленість розвалиться і бойові дії поновляться – ціни на енергоносії знову злетять, а Трамп зустріне передвиборчий сезон із репутацією президента, який не зміг зупинити власну війну.
